На сторінках книг зустрічаються герої, особи які є історичні. Тоді-то чи інший твір стає читати не тільки пізнавальне, але й захоплююче.
Максим Горький не дарма працював над романом «Мати», бо те, що відбувається у творі, приголомшує і не залишає думки в спокої.
Двадцяте століття, робоче середовище, непосильна праця, щільний графік, довгий робочий день. Все це відбувається в Росії на це час. Постійно виснажені жителі приходять додому, а на ранок знову на роботу. Потім знову до себе в гуртожиток, після за працю. І невже такий тяжкий час завжди було в країні? Що приховує уряд від громадян? Навіщо так експлуатувати людей?
Подібні питання постійно задає собі в думках головний герой Павло Власов, який є сином Пелагеї Нилівни. Він стає революціонером, бажає змінити світ, внести якісь корективи. Персонаж знав, що «для вільних – все висоти досяжні». А він мріяв бути незалежним від держави, тому читав заборонені книги, щоб наповнити прогалини у своїй голові.
Павло Власов починає розуміти, що все життя його тримали в невіданні від усього жаху, що відбувається в країні. Тепер сенсом його життя є перемога соціалістичного табору. Він зібрав гурток прихильників його поглядів, члени товариства прагнули відстоювати свої права і свободи, бути незалежними від влади. Вони разом з матір’ю Павла роздають потайки листівки, пишаючись своїм діянням.
Але разом з цим відбуваються часті обшуки будинків тих людей, яких підозрюють у зраді уряду. В квартирі Павла Власова нічого немає, відповідно, і нічого не знаходять, а товаришів його заарештовують.
Потім ситуація на фабриці, де працює герой загострюється: зарплати знижують, Павло Власов намагається влаштувати страйк, висловлюючи протест, однак його ніхто не підтримує, тому і заарештовують.
«Життя з усіх сторін і б’є, і коле, відпочити хочеться, а думки заважають». Діяльність сина продовжує його мати – Пелагея Нилівна.
Після, коли Андрія і Павла Власова відпускають з в’язниці, ті, надихнувшись, організували ходу, яке згодом було розігнано. Призвідників знову чекав арешт.
Мати продовжує служити вірою і правою відданому справі, вона пропонує синові бігти, але той відмовляється. Відбувається суд, де підсудних відвозять на поселення. Пелагея Нилівна намагається забрати листівки в інше місто, однак, коли на вокзалі перед нею з’являється незнайома людина, вона розуміє, що її розкрили. Пелагея Нилівна бажає відстояти мову свого сина, але їй не дають такої можливості. Жандарми затискають їй рот, не бажаючи вислуховувати її правду… «День безслідно викреслений із життя, людина зробив ще крок до своєї могили»…
