Одна з найбільш знаменитих робіт Олександра Олександровича Блоку написана їм була в 1912 році. Примітно те, що завдяки даній вірша ім’я поета відомо у всьому світі. Олександр Блок, як відомо, був символистом. Однак саме короткий твір поета означало для нього перехід, напевно, все-таки ближче до реалізму, до простого мови і звичайним речам. Зрозуміти: чому Блок вирішив для себе перейти до зображення в слові простих речей, можна прочитавши його біографію. Переживши смерть батька і власного сина, Олександр Блок розуміє, що символізм, не виражає предметів реальності його не приваблює. Поет починає думати про такому філософському питанні всіх часів, як сенс життя.
У вірші бачимо результати роздумів Блоку про те, чого людина приходить у цей світ. Ми чітко можемо побачити думку Олександра Олександровича Блоку в рядках його творіння. Для нього життя являє собою ланцюжок, яку ніяк не можна порушити, все одноманітно, і так далі буде продовжуватися. Можливо, саме втрати в житті підштовхують поета затьмарити в творі людське життя. Досить тільки поглянути на першу строфу, епітети « тьмяний» і «безглуздий» відразу дають нам зрозуміти сумний мотив вірша. Не можна не сказати, що у вірші такий сумний наспів не грає такої важливої ролі, як передача короткочасності буття. Життя людини тільки дещиця порівняно з пустелею вічності. Навіть народившись знову людина побачить все те ж саме, що було за минулої життя.
Безвихідь і, можливо, розпач – ось поняття, які можуть передати тему вірша без зайвого опису. У творенні поета можна побачити його внутрішній стан ліричного героя у вірші хоч і немає, але ми ніби відчуваємо його переживання. «Виходу немає»,-пише автор, ця фраза мучила Блоку після того, як він переосмислив свої життєві цінності. Звичайно, на це знадобилося час. І не дивно, що цей короткий і, здавалося б, просте вірш змінює світогляд деяких людей, змушує так само переосмислити своє життя, знайти призначення. Олександр Блок-це талановитий поет, який зміг переживання людей всього світу помістити у вісім рядків свого твору.
Ніч, вулиця, ліхтар, аптека (Аналіз №2)
Великий письменник романтик – Олександр Блок, але разом з тим – він все-таки реаліст. Його вірші викликають в душі буя емоцій, які неможливо приховати. Блок А. написав у 1912 році, якщо точніше, то 10 жовтня, вірш, який назвав незвично: «Ніч. Вулиця. Ліхтар. Аптека». Це назва, тим не менш, вже ніби пророкує про те, що буде розкриватися в поезії Блоку.
Вірш, як було з’ясовано пізніше, було написано в квартирі письменника в місті Петербург. Пізніше, він ввів цей вірш до збірки під назвою «Страшний світ», який вважається також циклом в літературі Блоку. Також, вірш письменника «Ніч. Вулиця. Ліхтар. Аптека» увійшло і в поему «Танці смерті».
Літературні критики відносять твір Блоку Олександра до філософської лірики. У цьому творі немає конкретних осіб, але є ліричний герой, від якого і ведеться оповідь про все. У вірші головний герой багато розмірковує про свою і взагалі про життя. Думки його не можна назвати песимістичними, але він досить сумний і не бачить виходу, в який можна було увійти, і перестати хвилюватися про проблеми насущні в цьому світі.
Життя здається ліричному героєві – замкненим колом, у якому ніби немає виходу. Ключові слова в цьому творі – ніч і вулиця, ліхтарі і будівля аптеки. Саме ці слова – образи, які роблять це коло замкнутим. Вони ніби здійснюють думки в реальний світ цього людського «я». В словах і пропозиціях ліричного героя відчувається смуток, друк і дуже сильна втома. Ніби він втомився, втомився просто не по особливою конкретної причини, а від життя. Саме тому його слова і думки – дуже песимістичні. Тим не менш, не дивлячись на те, що песимізм – це не завжди добре, ліричний герой письменника в якійсь мірі, прав. Адже іноді в житті бувають моменти, в яких хочеться плакати, а якщо ні сліз, тоді вже погано. Адже коли людина плаче, з його сльозами виходять горе, образа і друк. Потім стає легше.
Також, літературні дослідники помічали, що Блок у своєму твір, який так незвично названо, як би протиставляє світло – темряві, і навпаки. Взагалі, в російській національній поезії світло означає – добро, радість і теплоту, тобто теплоту відносин, погляди і життєвих позицій. Але у самого Блоку це означає щось інше. У нього світло – ніби й не грає дуже важливу роль, тому що для нього світ – зовсім не такий яскравий, а навпаки, здається тьмяним і якимось безглуздим. Життя як би завмирає біля цього стовпа, ще видно аптека, і стоїть темна ніч. Все це діє психологічно, змушуючи думати про життя, як про замкненому колі.
Аналіз вірша Ніч, вулиця, ліхтар, аптека за планом
