Аналіз вірша Фета Сяяла ніч. Місяцем був повний сад

Афанасій Фет – людина, який написав красиве і дуже поетично-романтичний твір в жанрі: вірш. Написано воно було в 1877 році.

Взагалі, твір незвичайно красиве, ніжне і навіть трохи таємниче, адже воно повно смутку, але разом з тим – романтикою, яка явно прослизає протягом усього вірша. Вірш має якийсь подсмысл, адже Фет писав про своїх власних почуттях. Він любив коли дівчину з збіднілої дворянкою сім’ї, саме тому він її і кинув, не захотівши з-за цього одружується. Але потім він гірко пошкодував.

Перші рядки вірша «Сяяла ніч. Місяцем був повний сад…» говорять про те, що дві людини-чоловік і жінка, природно, знаходяться в старовинному будинку, де знаходиться рояль, на якому грає жінка, про що свідчить також і її голос, який з ніжністю співає про кохання.

Всі занурене у темряву, а тому місячне світло пробивається крізь штори і падає на двох особистостей, які ніжно і романтично виглядають разом. Зрозуміло, що їх пов’язують ніжні романтичні почуття. Але те, що це була остання ніч, яку провели разом закохані, свідчать інші, більш останні рядки вірша: «Ти співала вся, знемагаючи від сліз…».

Дивіться також:  Аналіз вірша Фета Весняний дощ 5 клас