Аналіз вірша Вчись у дуба, у берези Фета
Твір «Учись у них – у дуба, у берези» Афанасій Фет написав на початку 80-х років. До цього моменту формування романтичної поезії автора було на самому піку і якраз широко розвивалася тема людини і природи. Фетом були створені цикли поезій про різні пори року, а також «Вечори і ночі» і «Море», головною темою якої стало об’єднання людської особистості і навколишнього світу. До цієї теми можна віднести і твір «Учись у них-у дуба, у берези».
Здавалося б звичайна картина природи показано в роботі, але автор підносить її по своєму. Таких поетів можна порівняти з художниками, то ті, малюють фарбами, а ці описують словами те, що бачать.
Ідею твору можна визначити з перших рядків, коли Фет показує нам одних з головних дерев. Дуб і береза, є прикладом уособлення відповідно чоловічої сили і ніжності жінки. Автор описує важку зимову пору і стан дерев, словами “Вони стоять, мовчать; мовчи і ти!” Фет наділяє дерева якоюсь людською силою і витримкою, закликаючи читача вчитися справлятися з будь-якими труднощами і проблемами. Ці спонукальними рядка задають настрій вірша і динаміку.
Більша половина твору наповнена песимізмом і жахом суворої погоди, рядки «серце рве» «за серце хапає», розігрівають інтерес читача до подальшого розвитку сюжету, але в кінці ми бачимо вже деяке просвітлення і надію на весну, це змушує відчути прекрасний весняний образ.
На зміну гноблення і смутку приходить гармонія, віра в красу природи. Цими рядками автор порівнює і ситуації в житті людини, як зазвичай буває, що після поганих випадків і ситуацій, обов’язково настане “біла смуга”. Автор використовує багато уособлень, які описують суворість зими:
«всі злей», «сердито рве». Епітети також виконують роль опису-«холод лютий», «жорстокий пора», «марні сльози».
Вірш Афанасія Фета підкреслює ставлення автора до природи, намагаючись тим самим прищеплювати любов і читача.
