Аналіз вірша Лермонтова Листок 6 клас

Цей вірш дуже особисто, ліричним героєм виступає сам автор. Вірш побудовано на метафорі, коли М. Ю. Лермонтов ототожнює себе з відірваним від гілки дубовим листочком і вирушив у мандри. Говорячи про тему мандри, необхідно звернути увагу на використаний епітет «гнаний».

Справа в тому, що вірш написаний після повернення з відпустки на засланець Кавказ. Таким чином, вірш допомагає поетові виразити почуття, які він переживає, перебуваючи у відриві від друзів, рідних йому місць.

Як і листок, пожовклий і запилений, він шукає притулок, спокійного куточка на березі Чорного моря. Поет сподівається, що чужина зможе стати для нього рідним краєм, але різниця в світогляді, світовідчутті назавжди залишила його чужинцем. У вірші є рядки, що підтверджують ці роздуми. Листок просить чинару прихистити його від палючого сонця, а натомість він розповість їй багато дивовижних історій, що сталися з ним. Однак «небилиці» листка її зовсім її не цікавлять, і він виявляється не потрібне їй.

Так і Лермонтов не зміг стати своїм на Кавказі. Його статус засланця поставив його на нижчу сходинку місцевого суспільства. Він, як і листок, «не пара».

Наприкінці вірша чинара відкрито жене дубовий листок від себе, радячи пошукати щастя де-небудь в іншому місці. Тим самим, тема изгнанничества посилюється до кінця вірша і стає його основною, тісно переплітаючись з темою самотності. Обидві теми є наскрізними у творчості М. Ю. Лермонтова.

Цікаво побудова вірша, який за своїм стилем і художнім засобам нагадує східні вірші-притчі зі своїми художніми засобами.

Аналіз вірша Лермонтова Листок

Образ листка, що символізує изгнанничество, отримав широке поширення серед творів європейської та російської літератури ще у вісімнадцятому столітті, в епоху романтизму.

Дивіться також:  Аналіз вірша Лермонтова Сон

Тема самотнього мандрівника, шукає тепла й притулку, має відображення і в інших творах Лермонтова: «Хмари», «Парус», «Скеля», «Гілка Палестини», «Мцирі», «Виходжу один я на дорогу». Однак, найбільш яскраво мотив самотнього мандрівника відображений в образі дубового листка саме у вірші «Листок».

Вірш «Листок» було написано Михайлом Юрійовичем Лермонтовим на останньому році життя, у 1841. Його сміливо можна віднести до творів філософської лірики з елементами пейзажу.

Конструктивні особливості вірша Лермонтова Листок

Конструктивні особливості твору такі: п’ять строф, чотири з яких – чотиривірші, а остання строфа представлена у формі восьмивірша. Трехсложный розмір, застосований Лермонтовим, зустрічається досить нечасто, і являє собою пятистопный амфибрахий. При цьому, у вірші використано два види римування – суміжний і перехресний.

Твір є автобіографічним. Це стає очевидним ще за останніми рядками першої строфи вірша. Через образ листка показана доля самого автора, який в свій час опинився вигнанцем Батьківщини, і був відправлений у заслання на Кавказ, де знаходиться Чорне море. Тут, біля Чорного моря, зростає молода і красива чинара, біля коріння якої він сподівається знайти притулок.

Протиставлення зовнішніх і внутрішніх якостей (антитеза) дубового листка і зеленої чинари є основою вірша. Молода чинара звикла жити в радості й спокої, не знаючи бід і негараздів. Вона має хороші взаємовідносини з оточуючими її морем, сонцем і вітром, в той час як до листка вони налаштовані вороже: палюче сонце висушило його, вітер, що перетворився в буру, гнав його до самого Чорного моря, а саме море не залишило шансів на порятунок.

У часи, коли чинара насолоджувалася спокоєм і гармонією, листок піддавалася всіляким випробуванням долі. Він готовий поділитися з чинарой цікавими історіями, що сталися з ним за часів мандрівок і поневірянь. Однак, «морська цар-дівиця» залишається байдужою, її не цікавить і не турбує доля малознайомого їй листка. Вона дуже примхлива і розпещена, їй не знайомі почуття жалості і співчуття. Тому чинара вирішує прогнати листок. Цей момент є кульмінаційним, так як тут відбувається повний крах надій листка на світле майбутнє, і він так і залишається знедолених і самотнім.

Дивіться також:  Адресати любовної лірики Лермонтова твір 9, 10 клас

Така ж ситуація сталася і з самим Лермонтовим: на батьківщині творчість Михайла Юрійовича було затребувано, автор був любимо і шануємо, у нього були шанувальники і сподвижники. На Кавказі його твори не користуються попитом в силу відмінностей у менталітеті. Лермонтов залишається незрозумілим і чужим для місцевого народу, і відчуває тугу, самотність і розгубленість.

Засоби художньої виразності у вірші Лермонтова Листок

У творі присутній ряд засобів художньої виразності: епітет, метафора, уособлення, інверсія, алітерація, ассонанс.

Епітети використовуються для більш виразного опису явищ: «жорстока буря», «зелені гілки», «глибока туга», «смарагдове листя», «бідний листочок». При цьому важливо відзначити стриманість при описі листка і насиченість опису чинари.

Уособлення у вірші

Прийом уособлення застосований на образі дубового листка. Листок виступає блукачем, зів’ялого і засохлим від випав на його частку горя. Інверсією в творі є момент відриву листка «від гілки рідної». Це служить посиленням відчуття самотності і вороже налаштованого навколишнього світу.

Якщо звернути увагу, то у творі немає чіткого опису, що надалі відбувається з листком, після того, як чинара його відкидає. Також відсутня яскраво виражена мораль твору. Лермонтов примушує читачів замислитись над тим, доля якого персонажа їм ближче: листка, який, пройшовши через ряд важких випробувань, отримав корисний життєвий досвід і пізнав сенс життя, або ж безглузде існування красивою чинари, яка по-своєму щаслива, однак внутрішньо абсолютно порожня. Протягом вірші автор підводить читача до того, щоб кожен зміг зробити висновок самостійно.

Вірш «Листок» є своєрідним криком душі Михайла Юрійовича Лермонтова. Автор пише про те, що самотній вигнанцеві своєї Батьківщини важко знайти інше житло в цьому жорстокому світі. Мало хто погодиться відійти від звичного способу життя, проявити співчуття і надати підтримку чужій людині. Тому, не варто сподіватися на допомогу оточуючих, потрібно розраховувати тільки на себе. При цьому, єдиним місцем, де людина може відчувати себе захищеним і щасливим, є його Батьківщина, якою б суворою вона не опинилася в один момент.

Дивіться також:  Образ і характеристика Грушницкого в романі Герой нашого часу Лермонтова твір

6 клас

Аналіз вірша Листок за планом