Читаючи вірш, ми бачимо самотній вітрило, що пливе по неспокійним хвилях. Тема самотності є наскрізною у творчості юного Лермонтова, оскільки вона дуже близька юному поетові, який пов’язує два поняття свободу і самотність.
Самотність для поета — це, безсумнівно, відчуття почуття свободи, але і одночасно відчуття незахищеності перед життєвими труднощами. Саме тому кораблик з вітрилом, мигтючим між хвиль, ліричний герой асоціює з собою. Він привертає увагу поета і змушує задуматися, шукає парус що в далекій країні або що залишив в краю рідному. Роздуми ліричного героя передаються риторичними питаннями.
Спостерігаючи за рухом вітрила, ліричний герой бачить гру хвиль, чує скрип щогли. Але робить висновок, що вітрило не шукає «щастя», оскільки це той стан, який можна знайти не поза, а лише всередині себе, в своїй душі.
Третя строфа починається дуже красивою картиною:
Під ним струмінь світліше блакиті,
Над ним промінь сонця золотий…
І тим сильніше протиставлення першим двом рядок останньої строфи останніх рядків вірша, в яких парус названий бунтівним, який «просить бурі» і в ній намагається знайти спокій і свободу. Однак це ілюзія, що використовується поетом прислівник «як ніби» вказує на ілюзорність цього бажання. Таким чином, в ході міркувань можна зробити висновок про те, що ліричний герой перебуває у розладі не то зі всім світом, але і з собою.
Композиційно вірш побудовано таким чином, що всі три строфи мають однакову будову: перші два рядки зображують парус і навколишнє його картину природи, а останні два роздуми поета, який спостерігає за самотнім вітрилом на безкрайньому просторі водної гладі.
У вірші використано такі стилістичні засоби: єдиноначальності, епітети, повтори, риторичні запитання та риторичні вигуки.
Короткий аналіз 9 клас
Твір «Парус» Лермонтова – дуже відомий вірш. Воно викликає прекрасні асоціації з морем, морським повітрям і просто сонцем, що сходить. Парус – можливо, саме це одне слово вже здається тим, на що ми реагуємо з якоїсь мрійливістю. Також, перед словом «парус» – у читача відразу ж виникає перед очима картина – справжній прус – біле полотно, визначеної формі, яке використовується на кораблях, і різних суднах.
Парус – ця річ здається дуже самотньою, і яка завжди – сама. Парус асоціюється у свідомості критиків і людей – з людиною, яка теж постійно відчуває самотність. Самотність – це не ознака поганих людей, просто не всі можуть зрозуміти думки кожної людини і його думки, які часом відрізняються великою індивідуальністю. Від таких людей – сильно відчувається самотність. Саме тому в цьому вірші Парус – відіграє важливу і головну роль. Навіть сам поет, який створив цей твір, здається дуже самотнім. В деяких місцях вірші – представляється море, що колишеться і вирує, і ніяк не хоче зупинитися і заспокоїтися, щоб стати такими ж, як всі інші, одним словом, – сірою масою. Лермонтов, так само, як і в своєму творі – парус, дуже самотній і постійно сам.
Розбурхане море – представляється людьми, які завжди були жорстокі і різання в своїх судженнях. Море, яке не заспокоюючись, вирує, постає перед читачами в лякаючому пишності, але після ця вражаюча картина змінюється іншою не менш серйозною дійсністю – переживаннями самого автора, Лермонтова, який все ж переживе щодо свого відходу з престижного університету, який був йому все ж таки необхідний. Як людина культурна і розвиненою, йому подобалося вчитися і кожен раз отримувати нові знання. Але він вибрав інший шлях, а тому для нього в той момент – інститут був просто перешкодою. Його мрія, коли-то така важлива для нього – бути філологом, просто канула в небуття. Але все ж, відмовившись від заповітної мрії, Лермонтов зміг придбати інше, теж важливе йому.
Жанр вірша Лермонтова Парус
Вірш «Парус», написане юним Лермонтовим, літературні критики відносять до жанру ліричної новели. Новела – жанр творів, в яких розглядаються філософські думки і різного роду роздуми. Бувають новели у прозі, а бувають – ліричні, тобто у віршах. Саме в цьому творі Лермонтова можна помітити, як сам автор вірша, дуже самотній, а тому думки його відрізняються від думок інших людей. Він самотній, але він – мудрий, як тільки можна бути мудрим, перебуваючи постійно наодинці з собою.
Лермонтов чудово передав свої почуття, що стосуються залишеної Москви, та інших гострих переживань і думок. Море, білий парус, який видніється вдалині, і самотньо біліє, дуже добре уособлюють почуття самотньої людини в цій метушні життя. Цей вітрило, який і білий, але самотній, все намагається знайти прибережний берег, який зможе захистити його від цього нестійкого моря – моря життя і людей. Труднощі, всі можливі переживання автора, здавалося втілилися в цьому одному творі.
Головна думка вірша Парус Лермонтов
Головна думка всього твору така – кожен самотній чоловік, який не знайшов свого родинного духу, намагається зробити це на протязі всього свого життя. Людина, як вітрило, намагається знайти людей, здатних підтримати його. Весь твір Лермонтова – яскраве і чітко показує межу між усіма людьми, які, тим не менш – різні, і разом з тим, однакові, принаймні, багато з них. Слова красиві, і добре підібрані. В кінці рядків певних – римуються слова, які роблять вірші читабельними і приємно рифмующимися. Лермонтов, у свої сімнадцять, мав красою слова, умінням добре підібрати слова до почуттів.
Про вірші Лермонтова Вітрило 6 клас
Михайло Юрійович Лермонтов – людина великий у своїх сферах. Він – прекрасний письменник, просто талант, його думки – надзвичайно глибокі й мудрі. Лермонтов умів свої почуття вмістити в повість, і особливо – у вірш.
Коли Лермонтову було лише сімнадцять років, молодим юнаком він створив вірш «Парус», якщо бути точніше – в 1832 році. Саме в той непростий час для хлопця, були ті роки, починаючи з 1832 року. В цей час йому довелося багато тужитися морально, адже душа у нього з народження – була дуже крихкою і романтичною. Лермонтову доводиться покинути Москву – місто, в якому він навчався в той час в університеті. Юний і чутливо ранимий співає, вирішує відправитися після цього – в місто Петербург, місто сильний, і разом з тим – романтичний.
Лермонтов залишається там зі своїми думками наодинці, щоб про все подумати, поміркувати і зробити для себе важливі рішення, які йому було просто необхідно прийняти. Лермонтов просто відпочивав душею в той час, так як йому подобалося відпочивати в цьому місті, не кваплячись гуляти по річці Фінської затоки, щоб думати, відчувати і просто жити, насолоджуючись життям. Саме тоді, в ті прекрасні моменти, народжувалися красиві і поетичні думки, які незабаром стали після прославлене вірш – «Парус».
Це твір критики згодом називали – безсмертним, так як вони вже тоді розуміли, що це вірш, цей шедевр, неможливо буде забути. Оригінал вірша Лермонтов незабаром відсилає М. Лопухіної. Лермонтов відсилає лист, в якому є вірш «Парус» цій жінці. Він посилає майже відразу ж його, та ще в оригіналі першій людині, хто побачив цей шедевр – Лопухіної. Лермонтов був близький тільки з тими, кому повністю довіряв.
Це вірш в оригіналі звучало початковими рядками тільки так: «Біліє парус віддалений…». Лермонтов потім переробив перший рядок у творі, так як йому здавалося, що можна зробити краще і красивіше. Саме тому він навіть здобув першу сходинку в одного письменника, а точніше – Бестужева-Марлинского, який написав «Андрій, князь Переяславський». Саме з цього твору була взята перша рядок – початок твору Бестужева-Марлинского.
6, 9 клас
Аналіз вірша Парус за планом
