Аналіз вірша Мадонна А. С. Пушкіна
Найбільший російський поет – А. С. Пушкін, був романтиком у душі. В його творах можна знайти безліч споглядальних прообразів, до яких і сам прагнув поет. Його душевної музою завжди була дружина – Наталя Гончарова, з якою він познайомився на балу в Москві. Їй же поет присвячував свої любовні твори з лірики, одним з яких є – вірш «Мадонна».
Написано воно було в 1830 році, напередодні весілля. Як не дивно, приводом до цього послужив портрет Сікстинської Мадонни в кімнаті Пушкіна, саме її він порівнював зі своєю обраницею, і по ній було написано любовний вірш «Мадонна».
Аналізуючи його, можна з повною викладкою сказати, що тут зачіпається благочестива атмосфера. Рядки наповнені поєднанням з церковного просвітництва, де також йдеться про Бога – наскільки він милосердний, що подарував поету щастя в образі коханої жінки.
Автор не хотів бачити у своєму домі портрети вишуканих майстрів, йому більше до душі один образ, який змушує відчути щирий потяг. У ньому все прекрасно і їм можна насолоджуватися з великим величчю. Порівнюючи портрет «Мадонни» зі своєю майбутньою дружиною, Пушкін предвкушался істинною любов’ю, для нього це було важливою основою. Без перебільшення, вірш «Мадонна» мало особливе значення в житті подружжя Пушкіних і Гончарів.
Аналіз вірша Мадонна за планом
