Однією з головних тем у творчості Олександра Сергійовича Пушкіна є дружба. Він трепетно ставився до цього почуття. Дана тема з’являється в творах в самих ранніх віршах.
Пушкін розумів дружбу як міцний братський союз. Він присвячував вірші своїм лицейским друзям. Вони допомагали один одному пережити важкі ситуації, що випали на їх долю. Поет вважав, що дружба нерозривно пов’язана з вірними почуттями. Друзі рятували його від нудьги і неробства. В ліцеї Пушкін писав про спільні забави зі своїми друзями. Але з роками він став серйозніше. Найбільше, що мене вразило вірш «Розлука».
У цьому творі видно те, як Пушкін переходить від своєї недосвідченої лірики до більш сильним віршів, які змушують замислитися, згадати своїх друзів. Воно змушує згадати про своїх друзів і приділяти їм більше часу. Після прочитання цього вірша, хочеться відразу відкласти всі свої справи і зв’язатися зі своїми друзями, поговорити з ними або просто посидіти в тиші.
Після закінчення ліцею, у Пушкіна з’являються вірші про дружбу, які розкривають не про щастя та радості, а про смуток і тугу за своїм друзям. Олександр Сергійович Пушкін був засланий в село Михайлівське. Він дуже пишається своїми друзями, адже вони, ціною свого життя, відвідував його, коли той перебував на засланні. Перебуваючи там, він створив вірш «19 жовтня». Воно передає всі емоції і почуття, які він пережив далеко від своїх друзів. Поет дуже засмучується і розчарувався, тому що в цей день було знаменна подія – річниця ліцею. Пушкін писав про те, як важливі йому друзі.
Поет був відданим другом. Він поважав і щиро ставився до своїх товаришам і друзям. Поет написав вірш «Бог допомогти вам, друзі мої». У цьому вірші він пише про те, які почуття відчуває до друзів, як поважає їх та бажає їм добра. Пушкін звертається до Бога з проханням про те, щоб той допомагав їм у всіх їхніх труднощах.
Пушкін присвячував вірші своїм друзям. Наприклад, він написав твір «До Чаадаеву». Тут він говорить про Чаадаєва як про друга, близької людини, товариша і однодумця.
Таким чином, тема дружби є важливою темою не тільки в ліриці, але і в житті Олександра Сергійовича Пушкіна. Вірші поета, присвячені дружбі і друзям, мають глибокий сенс і щирі переживання.
Тема дружби в ліриці Пушкіна твір 10 клас
Олександр Сергійович Пушкін – найбільший російський поет XIX століття, автор багатьох літературних шедеврів, визнаних у всьому світі і шанованим до теперішнього часу. Особливе місце в творчості поета займають ліричні твори.
Величезний пласт ліричних віршів поета присвячений темі дружби. Поет надавав цим віршам велике значення і вкладав величезний сенс. Основою для творчості поета стало дружба, що зародилася в роки навчання в Царськосільському ліцеї, яка стала надійною опорою у всій подальшій життя письменника.
Перші вірші на тему дружби поет написав, будучи ще ліцеїстом і присвятив друзям, з якими проходив навчання.
Пушкін дуже трепетно ставився до своїх друзів і присвячував їм поетичні рядки. З роками, поет своїми віршами посилав ліричні послання своїм друзям. Кілька віршів молодий поет присвятив однокурсникам. Всі ці вірші стали класикою поезії і присвячувалися Кюхельбекеру, Пущину, Дельвигу.
З роками А. С. Пушкін не перестав писати про дружбу, вірші придбали іншу забарвлення. В деяких працях йшлося приятельських стосунках, товариської підтримки. В інших, дружба набуває величезних масштабів і може перевтілитися в жертовність, взаємовиручку. У таких віршах поетом оспівуються почуття братерства і нероздільної єднання.
У віршованій формі поет висловлював свої дружні почуття до своїх товаришів, які зберіг на все життя. Дякував їм за відповідні дружні відносини, за те, що вони завжди були справжніми друзями, незважаючи ні на які негаразди і минулі роки після розставання.
Вже в 30-х роках XIX століття до ювілею Царськосельського ліцею А. С. Пушкін написав вірш «Чим частіше святкує ліцей», що по праву вважається одним із найкращих творів поета про дружбу. Рядки вірші пронизані сумом про минулі дні дружнього веселощів, про який пішов з життя одного, про товаришів, які перебували в засланні в Сибірських краях.
Незадовго до своєї трагічної загибелі від кулі Дантеса великий поет присвятить ліцею ще один вірш – «Була пора». Твір став своєрідним епілогом теми дружби в ліриці А. С. Пушкіна і пам’яттю про всіх друзів, які пройшли разом через негаразди і випробування, але залишилися молоді душею.
Тема дружби в ліриці, у творчості, поезії Пушкіна
У великому літературному доробку Олександра Сергійовича Пушкіна важливе місце займає тема дружби. Відповідно левову частку творів великого класика «золотого століття» складають тексти на цю тему.
Олександр Сергійович вважав, що дружба схожа на «живій воді», так як вона здатна врятувати людину від напасті, вона є потужним об’єднуючим початком для всього людства.
Роки навчання поета в Царськосільському ліцеї наклали на нього відбиток. Час навчання – це час, коли Олександр Сергійович набував нових друзів, зв’язок з якими він проніс через все своє, нехай недовге, але яскраве життя.
Олександр Сергійович після одруження на першій красуні Петербурга був змушений відвідувати різні світські раути, але вони обтяжували поета. Світських вечірок Олександр Сергійович волів спілкування зі своїми друзями. ОР такого роду спілкуванні він писав такі рядки: «… в думках я вільний, … сперечаюся вголос, … ми всі – чудові друзі…».
Друзі Пушкіна ліцейській пори – це дивовижні люди, які вільно мислять, невдавано і щиро люблять мистецтво. З цієї причини спілкування з ними поета породило живі вірші, які сповнені любові та дружності.
Якщо аналізувати тему дружби в ліриці Пушкіна, то можна відзначити наступні особливості.
По-перше, рання лірика розглядає дружбу, як бенкет у вузькому дружньому колі. Дружнє співтовариство Олександра Сергійовича складають Горчаков, Галич, Дельвиг, Іллічівський, Пущин, Малиновський, Кюхельбекер. Їм усім присвячено вірш, датований 1814 роком, «До студентів».
Аналізуючи вищезгадане твір варто відзначити позитивні емоції, наповнюють і пронизують текст. З нього так і хлюпає жизнеутверждение і радість.
Якщо звернутися до вірша «Елегія», що відноситься приблизно до цього ж періоду творчості, то неважко помітити, як поряд з темою дружби з’являються мотиви смутку і самотності. Це притаманно романтизму.
По-друге, лірика середнього періоду творчості присвячена близьким друзям. Кращим, по праву, можна назвати відомий всім зі шкільної лави текст «До Чаадаеву». Чому саме Петру Чаадаеву Пушкін присвячує текст? Відповідь проста – Петро був його найкращим другом і мав на поета величезний вплив.
По-Третє, говорячи про дружній темі не можна не згадати цикл віршів з однойменною назвою «19 жовтня». Це важлива віха в житті поета – ліцейна річниця.
Кращим з позиції теми дружби можна вважати вірш «19 жовтня», написану в 1925 році. Саме в ньому Пушкін згадує поіменно про всіх своїх товаришів і розповідає про долю кожного. Висновок – це слова, які відомі кожному: «Все ті ж ми: нам цілий світ чужина; отечество нам Царське село».
Підводячи підсумок можна сказати, що тема дружби в ліриці поета займає ключові позиції. Вона заснована як на романтичних традиціях творчості поета, так і має під собою реальне історичне обгрунтування.
Твір Тема дружби у творчості великого поета Пушкіна
Олександр Сергійович Пушкін-великий поет. Сумніваюся, що є в нашій країні людина, яка не знає «чудового генія»(як написала після його смерті не менш талановитий поет Михайло Юрійович Лермонтов у своєму вірш «Смерть поета»). Воістину геніальний поет, життя і смерть, якого викликають інтерес у істориків і літераторів донині. Але зараз хотілося б поміркувати про друзів Олександра Сергійовича і про їх вплив на його творчість.
Друзі Пушкіна часто були «світлом у віконці», і це світло проникав у його серці, які творчо передавала всі пережиті емоції аркушу паперу.
Як доказ, хочеться нагадати про вірші, адресованому Івану Івановичу Пущину «мій перший друг, мій друг безцінний». Пушкін пише: «Твій дзвіночок оголосив». Той дзвоник був як світло у віконці. Світ, що дав надію на порятунок від самотності.
Так само можна сказати, що в поемі «Руслан і Людмила» була створена завдяки дружбі з Жуковським, адже саме з Жуковським вони посперечалися про те чия поема буде геніальніша, і з’явилася ця чудова поема(Жуковський визнав перемогу опонента).
Ну а дружба з Чаадаєв, подарувала нам прекрасний вірш, який так і називається «До Чаадаеву». Дружба з людиною, оголошеним державою божевільним, дала Пушкіну певне політичне і громадське світогляд, і надихнула на написання чудового вірша. Ну і не можна не згадати про дружбу з Петром Андрійовичем Вяземським, і віршованими посланнями Пушкіна. Вяземським підтримував Пушкіна у важкі часи, в засланні Пушкіну часто приходили листи від В’яземського. Дмитро Петрович Мирський писав «їх листування – скарбниця дотепності».
Даний список можна продовжувати ще дуже довго, але на жаль обсяг виробництва не дозволяє мені цього зробити. Тому хочеться підсумувати вже цитатою з вірша Олександра Сергійовича:
«Я дружбою пламенею,
Я дружбі вірний став.
Мені дружба замінює
Померлу любов!»
Друзі для будь-якої людини є підтримкою опорою. А друзі творчих геніїв є натхненниками, ідеї і вчинки друзів є основою натхнення, а геній складає ідеї і вчинки у твори мистецтва.
