Це один з яскравих прикладів любовної лірики Олександра Сергійовича Пушкіна. Дослідники відзначають автобіографічність цього вірша, проте вони досі сперечаються який саме жінці присвячені дані рядка.
Вісім рядків проникнуті справжнім яскравим, трепетним, щирим, сильним почуттям поета. Слова підібрані чудово, і не дивлячись на мініатюрний розмір передають всю гаму випробуваних почуттів.
Однією з особливостей вірша є пряма передача почуттів головного героя, хоча для цього зазвичай використовується порівняння з або ототожнення з природними картинами або явищами. Любов головного героя – світла, глибока і справжня, але, на жаль, його почуття безмовні. І тому вірш пройнятий ноткою смутку і жалю про нездійснене.
Поет бажає, щоб улюблену її обранець любив так «Щиро» і «ніжно», як і він сам. І це стає вищим проявом його почуття до коханої жінки, бо не кожен здатний відмовитися від своїх почуттів, заради іншої людини.
Я не хочу засмучувати вас нічим.
Дивовижна структура вірша поєднання перехресно римування з внутрішніми римами допомагають побудувати історію невдалої історії кохання, вибудовуючи ланцюжок почуттів, випробуваних поетом.
В ритмічний малюнок вірша навмисно не вписуються три перші слова: «Я вас любив». Це дозволяє за рахунок перебою в ритміці і положення на початку вірша зробити автору головний смисловий акцент вірші. Все подальше оповідання служить розкриттю цієї думки.
Цієї ж мети служать інверсії«засмучувати вас,» «улюбленої бути». Фразеологічний зворот, що увінчує вірш («дай вам Бог») повинен показати щирість почуттів, випробовуваних героєм.
Аналіз вірша Я вас любив: любов ще, бути може Пушкіна…
Олександр Сергійович Пушкін написав твір, рядки якого починаються з таких слів – «Я вас любив, любов ще, бути може…». Ці слова похитнули душу багатьох закоханих. Не кожен зміг стримати затаєний подих, коли читав це прекрасне і ніжне твір. Воно гідно захоплення і похвали.
Пушкін писав все ж не так обопільно. Він у якійсь мірі, а так і є насправді, писав про себе, писав про своїх емоціях і почуттях. Тоді Пушкін був глибоко закоханий, його серце тріпотіло від одного виду цієї жінки. Пушкін – це просто незвичайна людина, бачачи, що його любов безответна, він написав гарне твір, який все-таки справило враження на ту кохану жінку. Поет пише про кохання, про те, що не дивлячись на те, що він відчуває до неї, цій жінці, він все ж не буде більше її любити, не буде навіть дивитися в її бік, щоб не викликати у неї незручність. Цей чоловік був одночасно і талановитим поетом, і дуже люблячою людиною.
Вірш Пушкіна мало розміром, але разом з тим, воно містить і таїть у собі дуже багато емоцій і сили і навіть трохи якоюсь відчайдушною борошна закоханої людини. Цей ліричний герой таїть у собі муку, так як він розуміє, що його не люблять, що його любов ніколи не буде відповідною. Але все одно він тримається до кінця героїчно, і ніяк навіть не примушує свою любов що-небудь робити, що б задовольнити свій егоїзм.
Цей ліричний герой – справжній чоловік і лицар, здатний на безкорисливі вчинки, – та нехай йому буде не вистачати її, кохану, але він зможе подолати свою любов в щоб то йому це не стало. Такий чоловік – сильний, і якщо постаратися, може йому вдасться до половини забути свою любов. Пушкін описує почуття, які йому самі добре знайомі. Він пише від імені ліричного героя, але насправді, описує свої емоції, які відчуває в той момент.
Поет пише, що любив її безмежно, то сподіваючись знову і знову марно, то був ревнощами тушкуємо. То був ніжний, сам від себе не чекаючи, але все ж каже, що кохав її колись, та вже майже забув її. Він дає їй як би свободу, відпускаючи з свого серця, бажаючи їй знайти того, хто зможе припасти їй по серцю, хто зможе заслужити її любов, хто буде так само сильно любити її, як любив він колись. Пушкін також пише, що любов можливо ще не до кінця згасла, але все ще попереду.
Аналіз вірша Я вас любив: любов ще, бути може… за планом
