Вірш Єсеніна «Русь Радянська» було написано в 1924 р., завершальний етап творчості поета. У цей час було модним писати твори виключно з позицій прославлення нового ладу, його безмірної ідеалізації. Сам Єсенін не став виключенням, багато його творів цього періоду проникнуті подібними мотивами.
Однак, «Русь Радянська» випадає із загального ряду віршів цього періоду. Єсенін визнає правильність і необхідність перемоги радянського ладу, але робить це мимохідь, як щось неважливе, другорядне. Головним мотивом твору є самотність автора, його непотрібність, відсталість при новому режимі.
Поет описує повернення в рідне село після довгої відсутності. Із здивуванням та болем він відчуває, що під час його відсутності на батьківщині відбулися величезні зміни. Єсенін побував у багатьох місцях, сам ставав у перші ряди борців за нове життя. Однак, де б він не був, він завжди був упевнений в тому, що завжди зможе повернутися туди, звідки почав свій життєвий шлях. І це місце уявлялося йому тихій незмінною гаванню, де він знайде спокій і набереться сил для подальшої боротьби.
Нова російська глибинка вражає поета. Селянський побут невпізнанно змінився. З’явилися нові герої, нові взаємини, весь колишній уклад життя став зовсім іншим.Єсенін радий цих змін, але визнає, що сам тепер став не потрібен зі своїми недалекими і незрозумілими віршами.
Заключна частина вірша є своєрідним маніфестом колишнього поета-бунтаря. Єсенін заявляє про те, що залишиться вірним лише свого творчого дару, який, на відміну від людей, ніколи йому не зраджував.
Останні рядки твору – одне з найсильніших місць у творчості національного поета. Всупереч більшості інтернаціоналістів того часу Єсенін твердо говорить, що головним для нього залишається тільки одне – «шоста частина землі з названьем коротким – «Русь».
Аналіз вірша Русь радянська за планом
