У невеликому вірші Василя Жуковського “Прихід весни” автор перераховує прикмети наступаючої весни, які, на його думку, є яскравими проявами цього періоду. У них спостерігається безмежна любов поета до природи, мрійливість, радість весняного світосприйняття.
У цьому пори року автор для себе знаходить натхнення. Пробудження всього навколо дає йому приплив життєвих сил.
Особливості весни пов’язані з довгоочікуваним прильотом голосистого її попередника – жайворонка, ласкавим теплим дощем, звуками, що доносяться з боку гаї.
У перших трьох рядках Ст. Жуковський зачіпає явища природи, які передає і зорове сприйняття людини (“зелень ниви”), і слухові (“жайворонка трепет”), і фізичні (“теплий дощ”). Завдяки втіленим на папері образів дерев, птахів, води й дощу можна легко здогадатися, про яку пору року йдеться. Ці природні замальовки відображають переживання автора: захоплення ліричного героя, його життєлюбність, бажання розділити захоплення і радість від побаченого з оточуючими.
Весна пробуджує в природі все живе і неживе. Вона чарівним чином діє на стан людини. Автор дає зрозуміти, що не потрібні складні фрази, докладні описи для того, щоб передати те, яке місце займає весна в його серці.
У вірші звучить риторичне запитання: “Чим іншим тебе прославити?”. Він дає читачеві можливість додумати тонкощі відбуваються в природі явищ, які мають місце з настанням тепла.
Поет одухотворяє природу. Уособлення дають уявлення про різноманітність звуків у лісових зеленіючих масивах (“гаї лепет”), про те, наскільки “прихід весни” нагадує поява людини.
Особливу емоційне забарвлення у творі набуває метафора “життя душі”, в якій полягає основна думка вірша. Людина і природа завжди взаємопов’язані, так як разом з приходом весни розцвітає і душа поета.
Твір Аналіз вірша Прихід весни Жуковського
Багато поетів писали про пори року, і красу природи Росії. Жуковський василь Андрійович не став винятком. Письменник любив перекладати вірші з німецької мови вільного письменника Людвіга Уланда. Одним з таких віршів стало «Прихід весни», але Жуковський не став його публікувати відразу. Вірш було опубліковано через 40 років після перекладу в 1831 році в російському журналі.
Вірш «Прихід весни» уособлює пробудження природи після довгого зимового сну. Вся природа навесні прокидається і починається зачаровує танець кольорів та ароматів. Жуковський пише про те, що все оживає і душа поета по-справжньому радіє і тішиться.
У вірші всього шість рядків, але в них стільки всього описано, щастя переплітається з радістю і душевним спокоєм. Прихід весни-це завжди хвилююче, так само як і народження. Навесні все навколо оживає, і природа наповнюється живими і яскравими подіями, новий виток життя.
Жуковський описує, як природа веде себе навесні, тут і трепет жайворонка, який летить високо в небі над зеленіючої нивою. Безкраї простори полів наповнені красою зелених фарб, Василь Андрійович спробував розкрити всю красу російської природи.
Навіть дощ, який пішов у вірші Жуковського теплий під яким хочеться прогулятися і насолодитися ним. Вода в річках, озерах під весняним сонцем блищить по-новому. Разом з приходом весни душа письменника оживає і радіє кожному дню і кожній нового явища в природі.
Весна це новий виток життя і шанс почати все заново з чистого аркуша. Весна пробуджує в людині найкращі почуття і позитивні якості душі. Навесні хочеться співати, танцювати і радувати кожній пелюстці і аркушу. Недаремно Жуковський описав цей час року і вклав у нього стільки душі і радості. Василь Андрійович перевівши це вірш, хотів передати всю ту красу природи, яку не всі бачать.
Кожна людина обирає для себе в житті, що йому зручно, але це вірш змушує задуматися про прекрасне. Адже весна-це не тільки пробудження природи після довгого сну, але і пора закоханості, коли серце завмирає.
Історія створення
Даний шедевр дуже малий за віршованим розміром, проте здатний передати дуже «великі і глибокі» думки. Твір було опубліковано у другій чверті 19-ого століття. На жаль, цей твір став популярним далеко не відразу, адже свої обороти воно почало набирати тільки в 70-80-ті рік після його першої публікації в журналі «Російський архів». Вірш є професійним і якісним перекладом твору одного геніального німецького письменника під назвою Людвіг Уланд, вважався справжньою знаменитістю у свої часи.
Аналіз
Звичайно, Жуковський не просто дослівно переклав вірш свого «товариша по цеху», але і перетворив його, додав власних фарб і манер. Яскравим прикладом даних слів є спеціальне поділ вірша автором на 3 частини. На початку розповідається про неспішному прихід весни. Кожна, навіть найдрібніша деталь немов змушує читача уявити картину ранньої весни, адже саме такою, на думку Жуковського, повинен бути справжній прихід пори любові і чарівності.
Основна частина являє собою незвичайне пояснення лаконічності, з якою талановитий письменник оповідає дивну красу природи даного періоду. Цілком ймовірно, що поет думав, що природу варто було описати в усіх фарбах, однак, говорить лише «що додати?» в своє виправдання.
У заключній частині йде порівняння даного природного явища з «життям душі», мабуть, вважаючи, що наступ весняної пори перетворює людську душу своєю вишуканістю та неповторністю.
Мета написання
Очевидно, що мета цього твору для Жуковського була передача всіх почуттів, що виникли у нього в душі під час приходу улюбленого пори року Олександра Сергійовича Пушкіна.
Також тут простежується ідея патріотизму і любові до батьківщини, так як Василь Андрійович описав природу, характерну тільки для росіян просторих земель. Він розкрив всі діва вітчизняних лісів: жайворонки, ниви, гаї. Це змусило Жуковського відчути неймовірний захват і гордість за власну рідну землю.
Висновок
Зробивши підсумок, можна сміливо заявити, що, написавши всього лише 6 рядків, геній перекладів зміг вмістити відразу кілька найважливіших для Росії тим, що притаманне тільки вправним майстрам золотого століття нашої літератури.
7 клас
