Вечір. У цьому вірші автор веде розмову з немилосердним Творцем цього жорстокого світу.
Владислав Ходасевич – не самий відомий популярний представник Срібного століття, але його вірші, безумовно, варті уваги.
Вечір
У цьому вірші автор веде розмову з немилосердним Творцем цього жорстокого світу. І вогка погода, зрозуміло, не скрашує сумного настрою. І на всьому цьому «хворобливому» тлі автор сам дивується, що йому, попри похилий вік, хочеться жити.
Автомобіль
В основі вірша – порівняння автомобіля з ангелом і демоном. Одне авто перетворює вечір своєю появою на білих крилах та ще й з піснею, а його чорний антипод «спалює» пам’ять, руйнує все. У той час (початок хх століття) машина ще залишалася надихає рідкістю. Також цікаві метафори, які використовує поет, наприклад, «сліпі руки».
Поетові
В епіграфі до вірша зашифрований купідон, а в самому тексі – юний поет, який у поезії оплачет перше розставання. Але пройдуть роки, і він лише посміхнеться спогадам. Ідея в тому, щоб не сприймати все занадто трагічно, а шукати привід для творчості.
Люблю говорити слова
Це вірш цього Поета, він знає, що кожне слово – пароль, який допомагає вирватися з реальності, очистити свідомість, позбутися від болю. Наші звичайні слова йому здаються змученими (практично вимученими) – розіп’ятими. Поет слухає слова сині, трав, всього Світу.
Захід
Тут прекрасна незнайомка порівнюється і з заходом, і з самою смертю. Поетичний опис способу, зовнішності, вдачі розчулює. Знесилений поет знаходить натхнення в її рисах. При цьому його чарівна всіх Муза дуже незалежна і норовлива. Образність, романтизм, краса складу – все це безсумнівні достоїнства віршів Владислава Фелициановича. І через роки ці вірші продовжують заворожувати.
