Про фатальний паузі
У польському суспільстві панує переконання, згідно якому в 1939 році поділу Польщі можна було уникнути. Тоді війська французів і британців зуміли б вдарити по західній Німеччині, примусивши Гітлера повернути війська в казарми.
І Польща покладалася на факти: адже в 1939 році співвідношення сил було на користь Франції і Англії. Так, у авіації співвідношення сил було 3300 літаків проти 1200, і це тільки при порівнянні Франції і Третього рейху. А в цей період ще й Англія вступила в Другу світову війну.
У вересні 1939 року французи перетнули німецькі кордони, захопивши більше 10 населених пунктів. Але за 5 діб вони прорвалися лише на 32 км вглиб німецьких територій. 12 вересня французи скасували наступ.
Вермахт замінував прикордонні смуги ще до французького вторгнення. І, поки французи просувалися вглиб, німці завдавали раптові контрудари. 17 вересня рейх повернув всі втрачені території.
Англія відмовилася допомагати Польщі. І королівські сили з’явилися на німецьких кордонах лише в жовтні 1939 року, коли у Варшаві вже були нацистські війська.
Це небажання Англії «турбувати ворога» дивувало безліч сучасників. Це і було названо пресою «дивною війною». Коли французи сховалися за лінією Мажино, вони спостерігали за підкріпленнями німецької армії новими силами.
Таким чином, всі ці факти вказують на те, що піднесення режиму Гітлера стало наслідком недалекоглядності в політиці Англії та Франції після Першої світової війни. Їх дії підігріли радикальний настрій німецького суспільства. З’явився комплекс приниженої нації, який і став благодатним грунтом для соціалістичної партії під проводом Адольфа Гітлера.
