Роль образотворчого мистецтва в культурі античного Риму
Образотворче мистецтво є важливою складовою частиною культури Давньоримського держави, аж до II століття до н.е. перебувала в занепаді. Ставлення до нього висловив у своїх творах видатний політичний діяч тієї епохи Марк Порцій Катон. Він писав, що тільки архітектура має право на існування, і то лише як допоміжний засіб для керування суспільними справами. Іншим жанрам він зовсім не відводив місця в системі естетичних цінностей, вважаючи їх пустою забавою.
Такий або близькою до неї точки зору дотримувалася і велика частина римського суспільства. Однак після того, як в II столітті до н. е. була підкорена Греція і в країну хлинув потік вивезених з неї творів мистецтва, думка римлян багато в чому змінилося. Цей процес переосмислення цінностей, що розтягнувся на ціле століття, призвів до того, що при імператорі Октавиане Серпні (63 до н. е. – 14 н. е..) образотворче мистецтво набуло в античному Римі офіційний статус. Однак навіть у своїх кращих творах римські майстри не змогли піти від впливу грецької школи і створювали численні повторення її шедеврів.
