Архип – це коваль, один з другорядних героїв роману А. С. Пушкіна “Дубровський”. Він хоч і є простим слугою в будинку господаря, але володіє такою властивістю характеру, як самостійність. Він міг спокійно послухатися свого пана і зробити так, як вважав правильним. У нього.
Він цілеспрямований, справедливий і хитрий чоловік, при цьому небагатослівний. Мабуть, головним його вчинком у романі було масове вбивство приказних. В ніч, слуги влаштували підпал панського будинку, за наказом Володимира, який заглибився сумніви. Йому здалося, що він замкнув двері в тій кімнаті, де знаходилися самі приказные, а значить, вони не зможуть вибратися з будинку самостійно.
Дубровський просить Архипа сходити і перевірити, а якщо двері дійсно зачинена, то відкрити її. Проте коваль вважає по-іншому. Він каже, що люди, які принести погану звістку, самі винні в цьому, тому замикає двері. Тепер приказные приречені на вірну погибель. Це дія, яка показує, як може бути бездушен до людей Архип. Але в цю ж ніч, дізнавшись про те, що в будинку знаходиться проста кішка, що збожеволіла від страху, він не побоявся залізти в будинок і врятувати її. Причому поліз за нею коваль через дах будинку. У цей момент, хлопці з двору сміялися над тим, що горить ця “божа тварь”. Після їх смєшка, Архип починає докоряти хлопчаків за такий сміх.
Цей персонаж однаково жорстокий і мягкосердечен. Він ніби, як і проти зла і насильства, але коли люди не розуміють мирних, гуманних шляхів, які можуть призвести до позитивної мети, іншої дороги немає. Залишається лише та дорога, яка поєднує в собі вбивство і смерть винних у цій пригоді людей, адже вони дійсно заслужили це. Тому, його вчинок можна вважати справедливим, адже ті прикажчики були злими й нечесними людьми. Він захищав слабких і беззахисних, прибираючи тих, хто погано поводився з людьми, молодше себе по стану і принесли погану звістку. Люди, що володіють почуттям свободи і справедливості їдуть разом з Дубровським подалі звідси – в ліс. Архип ж, після пожежі, кудись пішов з кішкою, сказавши про те, що робити йому тут більше нічого і щоб не згадували про нього. Не всі люди зважаться на такий вчинок, тим більше довести справу до кінця.
Цей чоловік зробив з якоїсь сторони правильний вчинок, але так як він не мав достатньої освіти, не до кінця розумів всю суть і серйозність зробленого, хоча він був сильною людиною. Адже після цього пожежі, смерть міських чиновників лягла виною на плечі Володимира Дубровського.
