Погонич навьючил осла і мула і погнав їх у шлях. Поки дорога була рівна, осел ще тримався під вагою; але коли довелося йти в гору, то він вибився з сил і попросив мула взяти у нього частину поклажі: тоді він зможе донести іншу частину. Але мул такі його слова і слухати не захотів. Звалився осел з гори і вбився на смерть; а погонич, не знаючи, як тепер бути, взяв і перевалив ношу осла на мула, та ще додатково навьючил на нього і ослячу шкуру. Навантажений понад усяку міру, промовив мул: “Поделом мені: якби я послушился осла і прийняв малу частину його вантажу, не довелося б мені тепер тягнути і всю його ношу, і його самого”.
Так деякі позикодавці, не бажаючи зробити боржникам ні найменшої поступки, нерідко втрачають на цьому весь капітал.
