А Пугач на сосні нахмуряся сидів
І укал що в нього було сили,
Як годинниковий серед ночі.
Філін і Чиж малюнок
Читати текст байки Філін і Чиж
В лісі Соловушко вечірньою зорею співав,
А Пугач на сосні нахмуряся сидів
І укал що в нього було сили,
Як годинниковий серед ночі.
«Мабуть, дядечку, голубчику, перестань, –
Сказав Чиж Філіну, – ти Соловейку заважаєш».
– «Мовчи, дурню, мовчи, ти нічого не знаєш.
Що Соловей твій? Погань!
Ну так в давнину співали?
І так молодці з нас тепер співають?»
– «Так хто ж? Солов’я ми краще не чули,
Йому тут першість всі птахи віддають».
– «Неправда! Він співає негодно, мляво, грубо,
А хто хвалить його, несе той повна маячня.
Ось Ворон, мій сусід,
Коли закаркає, то, право, серцю любо!
Изряден також чорний Грач:
Хоч малий, а звила гніздо під кришкою храму слави!
Кукушкін на кладовищі плач
Нам теж робить забави.
Але Сич! Ось із співаків співак!
Його брати повинно зразок:
Кричить без угаву, чудово!
Скажу перед усіма неупереджено,
Що тут немає рівного Сичу…
Зате я сам його вчу!»
Мораль байки Ізмайлова Філін і Чиж
Завжди знайдуться люди, як пугач в цій байці, які з заздрості або ще з якихось причин будуть принижувати гідності інших. І нахвалювати своїх друзів, не за їх якості. Тому потрібно розуміти, що не завжди думка зі сторони потрібно приймати за правду.
Головні герої
- Філін – від заздрості лає солов’я
- Чиж – намагається донести правду до філіна
Байка була написана в 1811 році.
