Аналіз байки Дві Бочки, герої байки
Байки Крилова завжди славилися тим, що в них є прихований сенс. Це можна сказати і про байці «Дві бочки», яка була написана на початку 19 століття і відразу завоювала визнання публіки. Сюжет твору розповідає про бочках, у кожної з них були свої «турботи». Одна бочка слухняна і спокійна за характером. Вона їде туди, куди їй треба. Ніякої уваги бочка не приваблює, та їй цього й не треба, вона просто робить, що треба.
Інша бочка, на відміну від описаної вище, абсолютно порожня. Але вона постійно привертає увагу, що показує, яка ж вона значуща, хоча насправді в ній немає нічого.
Крилов вкладає сюди такий зміст: роби свою справу спокійно, не розповідай про це всім, інакше будеш відволікатися від своєї роботи. Та й дуже неввічливо всіх займати своїми розповідями, як працюєш. Краще дійсно зайнятися працею замість розповідей про нього.
У бочки абсолютно немає ніякої скромності, бо то все втікають від неї, тільки почувши, що вона їде. Вона дійсно всім навколо набридає.
«Слово – срібло, а мовчання – золото» – це прислів’я як не можна краще відображає ситуацію, показану в байці Крилова.
Зате в другій бочці байкар говорить в моралі твору, він вказує на те, що дійсно важливі справи робляться в мовчанні, а не в нескінченних балачок.
Справжні базікали завжди багато брешуть про свої успіхи, але на ділі вони нічого собою не представляють, не можна забувати це.
«Дві бочки» є значущим твором, який створено в першу чергу для виховних цілей, але і в літературному сенсі байка дуже велика.
