Вовк і кіт малюнок
Байка Вовк і кіт читати текст
Вовк з лісу в село забіг,
Не в гості, але живіт рятуючи;
За шкуру він свою тремтів:
Мисливці за ним гналися і зграя гончаків.
Він радий би в перші тут шмыгнуть ворота,
Та то лише горе,
Що всі ворота на замку.
Ось бачить Вовк мій на паркані
Кота
І мовить: «Vasenka, мій друг! скажи швидше,
Хто тут з мужичків добрішими,
Щоб сховати мене від злих моїх ворогів?
Ти чуєш гавкіт собак і страшний звук рогів!
Все це адже за мною».
— «Проси мерщій Степана;
Мужик предобрый він», — Кіт-Васька каже.
«То так; так у нього я обдер барана»,
«Ну, спробуй ж у Дем’яна». –
«Боюся, що на мене і він сердитий:
Я в нього забрав козеня. –
«Біжи ж, он там живе Трохим». –
«До Трохиму? Ні, боюсь і я зустрітися з ним:
Він на мене з весни погрожує за ягня!»
«Ну, погано ж! — Але може, тебе укриє Клим!»
«Ох, Вася, у нього я зарізав теля!»
«Що бачу, кум! Ти всім у селі насолив, –
Сказав тут Васька Вовка. –
Яку ж ти собі захист тут обіцяв?
Ні, в наших мужичках не стільки мало користі,
Щоб на свою біду тебе врятували вони.
І мають рацію, — сам себе вини:
Що ти посіяв — те й жни».
