Байка Крилова Ворона і лисиця

Басня Крылова Ворона и лисица

Ворона і лисиця малюнок

Байка Ворона і лисиця читати текст Івана Крилова

Вже скільки разів твердили світу,
Що лестощі гнусна, шкідлива; але тільки все не про запас,
І в серці льстец завжди відшукає куточок.
Вороні десь бог послав шматочок сиру;
На ялину Ворона взгромоздясь,
Поснідати було зовсім вже зібралася,
Так позадумалась, а сир у роті тримала.
На ту біду, Лисиця близесенько бігла;
Раптом сирний дух Лисицю зупинив:
Лисиця бачить сир, –
Лисицю сир полонив,
Шахрайка до дерева навшпиньках підходить;
Вертить хвостом, з Воронові очей не зводить
І говорить так солодко, ледве дихаючи:
“Голубонько, як хороша!
Ну що за шийка, що за очі!
Розповідати, так, право, казки!
Які пір’ячко! який носок!
І, мабуть, ангельський бути повинен голосок!
Заспівай, светик, не соромся!
Якщо, сестрице,
При красі такий і співати ти майстриня,
Адже ти б у нас була цар-птах!”
Вещуньина з похвал запаморочилась голова,
Від радості в зобу дихання сперло, –
І на привітні слова Лисицыны
Ворона каркнула в усі гайвороння горло:
Сир випав – з ним була шахрайка така.

Дивіться також:  Байка Крилова Дві Бочки