Байка Крилова Вовк і журавель

Вовк і журавель малюнок

Байка Вовк і журавель читати текст

Що вовки жадібні, всяк знає:
Вовк, ївши, ніколи
Кісток не розбирає.
Зате на одного з них прийшла біда!
Він мало не вдавився кісткою.
Не може Вовк ні охнуть, ні зітхнути;
Прийшло хоч ноги простягнути!
На щастя, тут близько Журавель трапився.
Ось кой-як знаками став Вовк його манити
І просить горю пособити.

Журавель свій ніс по шию
Засунув до Вовкові в пащу і з труднощами більшою
Кость витягнув і став за працю просити.
“Ти жартуєш! – звір закричав підступний, –
Тобі за працю? Ах ти, невдячний!
А це нічого, що ти свій довгий ніс
І з дурною головою з горла цілий забрав!
Піди ж, приятель, забирайся,
Та бережись: вперед ти мені не попадайся”.

Мораль байки Вовк і журавель своїми словами, головна думка і сенс

У байці «Вовк і журавель» мораль можна виразити наступним чином – жадібність завжди призводить до поганих наслідків, а тим, хто робить добро не варто чекати подяки від недостойних людей.

Дивіться також:  Байка Крилова Бабка й мураха