Мораль байки Кошеня і Шпак
Наставив ти мене на розум”.
І, клітку розламавши, вчителі він з’їв.
Мораль своїми словами, головна думка і сенс байки Кошеня і Шпак
Поради іноді идуд на шкоду. Треба розуміти коли рада потрібен, а коли ні.
Аналіз байки Кошеня і Шпак. Короткий зміст.
У цій байці задіяні два героя. Ввічливий, смирний кошеня і шпак. Вони подружилися і шпак, вважаючи себе філософом, чого навчав кошеня. Він думає, що у нього великий життєвий досвід. Кіт, у свою чергу, прислухався до його порад.
Кошеня залишився без їжі і тому думає, чим же йому поласувати. Шпак пропонує з’їсти щегленка. Спочатку кіт відмовляється, адже його совість не дає його з’їсти. Після умовлянь шпака поведінка кота різко змінюється, і він з’їдає щегленка. До цього кіт не зміг би собі дозволити такого, але чужі вмовляння, часом заразливі. Він розуміє, що він не наївся і вирішує з’їсти свого вчителя. Ну, а чому б і ні? Адже він така ж птах. Шпак явно не очікував такого результату подій.
У підсумку шпак, який навчав кошеня користуватися силою, сам виявився жертвою. Так трапляється і серед людей. Не треба вчитися людину чому – то, адже вам же потім це може погано обернутися. Якщо не хочете такого результату, то краще надати людині право самому вибирати чого він хоче. У більшості випадку ж ваші поради можуть піти проти вас. Шпак, сказавши коту, що він сильний сам себе знайшов на смерть.
