Переносне значення
Баланда – це ще й безглузда, що не несе інформативної цінності балаканина. В такому значенні це слово вживає, наприклад, письменник Василь Гроссман у романі “Життя і доля”: в описі дій Тунгусова говориться, що він “плів баланду”. Таке значення виникло, мабуть, по асоціативному ряду: мова людини може бути настільки порожній, наскільки і армійська військова юшка.
Діалектне значення
Слово вживають ще й народи Мордовії, маючи на увазі, що баланда – це один з національних супів. Готують його навесні. Головні інгредієнти: дрібно посічені листки будяків і лободи. Їх разом з морквою спочатку варять в окропі, потім додають цибулю, кріп, молоко і залишають на слабкому вогні. Коли баланда почне кипіти, у неї просіюють манку і залишають варитися до стану пюре. Після зняття з вогню в суп додають терті варені жовтки.
Іноді баландою називають траву лободу.
На Україні це слово позначає страву з картоплі. Його спочатку відварюють, потім розминають і заправляють квасом або розсолом.
Також баланда – це якесь блюдо, приготоване швидко, нашвидкуруч.
