Та ювілеї бенефіси
Бенефіси в російському театрі з’явилися в 1783 році. П’єса вибиралася з розрахунком на максимальний касовий збір. За спогадами акторів, спектакль такого роду по-особливому приймався і глядачами. Винагорода надходило не тільки від продажу квитків (іноді з подвійною ціною), але і від глядачів, готових внести додаткові кошти або зробити подарунки коханому лицедію в честь його ювілею або прем’єри.
Досить спірним було питання про вплив бенефісу. Це позитивно позначається на репертуарі театру чи ні? З одного боку, багато п’єси А. Н. Островського були поставлені таким чином, а з іншого боку, в якості “дохідних” часто вибиралися низькопробні твори.
Дирекція імператорських театрів не дуже вітала бенефіси і скасувала їх в 1908 році. Проте в приватних театрах ця практика продовжувалася. Заборона 1925 року на такого роду винагороди для акторів роки націоналізації театру здавався цілком логічним.
Одна з форм бенефісу, існуюча в наші дні – урочистий ювілейний концерт. Дохід від нього переважно отримає артист, якого вшановують його друзі, шанувальники, глядачі.
Є й інша нестандартна форма виступу – протилежна бенефісу. Це благодійний концерт. Великий артист (письменник, співак, музикант, танцюрист) виступає перед широкою публікою, не отримуючи гонорар за свою гру або віддаючи отримані від концерту кошти постраждалим якоїсь трагічної ситуації. Витрати по організації заходу бере на себе державна або громадська структура. Виступ діяча мистецтв – його подарунок глядачам.
