Бовдур – це хто? Казка і реальність

У російській мові є безліч слів, які використовуються вкрай рідко. Але вони з розряду тих, значення яких обов’язково треба знати. Ці слова є споконвічно російськими, серед них «бовдур». У статті розглянемо, яке ж його значення і походження.

Походження слова «бовдур»

Слово «бовдур» має тюркське походження. У татар є схоже – «бильмез», яке означає «неук», «невіглас» і «він не знає». За даними лінгвістів, саме бильмез і став основою слова «бовдур». Бовдур – це тупий, нетямущий чоловік, який не хоче чимось займатися і розвивати свою особистість. Варто сказати, що не тільки у тюркських народів досить поширене таке слово. У казахів і киргизів популярний термін «бильбес» зі схожим змістом.

У російській мові це слово увійшло в ужиток ще в XIX столітті. У той час у школах діти вивчали латинську мову. Якщо хтось із хлопців не зробив завдання, то його називали заїкою. Латинською це звучало як «балбус», тобто ледачий і нечемний. У словнику Даля «бовдур» – це дурень, незграбний і неввічливий людина.

Герой народної творчості

А як ще застосовувалося визначення «бовдур»? Це слово колись використовувався російськими письменниками і казкарями у своїх творах. Саме так вони намагалися точно передати менталітет і особливості героїв. Найяскравішим прикладом є персонаж багатьох російських народних казок Іван-дурень. Він відрізняється нерозумною і дурістю.

Бовдур – смішний і спритний персонаж у радянському кінематографі. На ролі таких нехитрих і не надто розумних героїв в радянських фільмах спеціально підбиралися актори з відповідною зовнішністю і голосом. Завдяки цьому у більшості глядачів міг скластися образ того самого російського балбеса. У багатьох фільмах і мультиках радянського виробництва дане слово використовувалося в негативному значенні.

Дивіться також:  Сер – це все ще актуальне звернення у англійців?

Слово «бовдур» це не лише термін, що позначає не занадто гарні людські риси. Дуже часто воно використовується для того, щоб образити кого-небудь. Тому варто ретельно подумати перед вживанням у мовленні.