Великий терор
Коли почався Великий терор, з’ясувалося, що єдиний шанс уціліти для великого керівника – це лояльне ставлення до Сталіна. У Булганіна з цим не було жодних проблем. Сталінські висуванці один за одним починали займати місця політиків, яких стали підозрювати в неблагонадійності.
Вже до літа 1937 року Булганіна призначають головою Ради народних комісарів, в жовтні він входить до складу Центрального комітету партії. Наступне підвищення не змусило себе довго чекати – восени 1938 року герой нашої статті стає заступником голови РНК і головою правління державного банку СРСР.
На посаді голови Держбанку Булганін перебував до травня 1945 року з кількома невеликими перервами.
Війна
Саме Булганін очолював Держбанк СРСР у найважчий період її історії – під час Великої Вітчизняної війни. Багато визнають його заслугу в тому, що фінансова система країни в той час не звалилася.
Як тільки Гітлер напав на Радянський Союз, Булганін отримав призначення в члени військової ради, як і більшість інших цивільних керівників. Він входив до ради 2-го Прибалтійського, Західного і 1-го Білоруського фронтів.
Варто відзначити, що він не був великим фахівцем у військовій тактиці, йому більше імпонувала робота на чолі Держбанку СРСР, але він намагався у всьому розібратися, доповідав Сталіну, якщо вважав якісь дії командування невірними.
Вплив генералітету зростала, що турбувало генсека, тому він вирішив ввести до складу військового командування Булганіна. В кінці 1944 року він був призначений заступником наркома оборони, став членом ДКО, а з лютого 1945 перебував у ставці верховного головнокомандування.
Коли війну вдалося тріумфально завершити, Сталін, першим ділом почав думати про кардинальне оновлення свого оточення, вводячи до складу перших осіб країни найбільш перспективних, на його думку, політиків.
У березні 1946 року стає Микола Булганін членом Політбюро ЦК КПРС, а також першим заступником міністра збройних сил. Саме герою нашої статті генсек доручив розробку післявоєнної реформи армії.