Значення і відтінок
Чому ж значення фразеологізму “розводити теревені” набуло згодом зневажливий, іронічний відтінок? А тут справа в тому, що облога міст була заняттям, все-таки, тривалим. Нахрапом в ті часи, коли ще не було винайдено вогнепальної зброї, фортеці не бралися. Облога могла тривати місяцями.
Але воїни, навіть древні, – народ нетерплячий. А тут треба привозити колоди, працювати не один день, щоб спорудити ці облогові вежі і приладнати до них колеса. Важку монотонну працю і метушня. Все це викликало невдоволення бійців командирами. Ось і говорили вояки про таких підготовчих заходах зневажливо – мовляв, пішли розводити теревені.
Нова історія
Але на Русі значення фразеологізму “теревені” придбало додатковий відтінок. Ось, що писав в 1825 році російський історик і географ Петро Кеппен:
Турусы на колесахъ (turres ambulatorie у римлян), у насъ — гуляй город (тераса на колесахъ, рубані бики), машини для облоги городовъ — вежі на колесахъ. Не вѣрилось народу въ существованіе такихъ машинъ, і про всякихъ невѣроятныхъ разсказахъ говорили: це турусы на колесахъ.
Інакше кажучи, значення фразеологізму “теревені” з часом розширилося. Воно стало позначати не тільки багатослівність, але і фантазію, вигадку, причому дурну, досужую.
З плином часу в існування таких хитрих будинків людям вірилося все важче, звідси у фразеологізму “теревені” з’явилося й додаткове значення – це ще і небувальщина, неймовірні розповіді, вигадка, багатослівний дурниця.
