Історія появи і відмінні особливості доповіді
Людини з давніх пір переслідує розбіжність усного і письмового стилю викладу думок. Написавши статтю, іноді практично неможливо прочитати її вголос. Навіть професійні математики не в змозі зачитати свої формули. А адже є ще вчений жаргон в гуманітарних дисциплінах. Та й як ви викладіть зміст плану археологічного розкопу або фонологічної таблиці?
Щоб полегшити собі працю, наукову роботу стали готувати в двох варіантах: письмовому та усному. Оскільки ніхто не зміг ще написати два тексту, один з них був первинним.
Спочатку таким був усний текст. Так, ще в XIX столітті типовий учений готував тези виступу, а потім на їх основі виголошував промову на зборах. Це могла бути лекція для студентів, повідомлення на освітньому семінарі або міжнародної конференції. Регламент передбачав запитання до виступаючих з залу і відповіді на них.
Природно, потім відбувалася дискусія різного ступеня бурхливості. Після цього виступу автор по пам’яті і за тез записував своє слово перед аудиторією і, залежно від результатів обговорення і від своєї наукової чесності, редагував його. Мова зберігалася на кафедрі і потім публікувалася в якомусь збірнику, випуску наукового журналу чи іншого видання у вигляді доповіді (статті).
