Стан питної води – це одна з основних проблем сучасності. Саме тому так важливий аналіз якості водопровідної води. Забруднення відкритих водойм пов’язано з діяльністю промислових підприємств, транспортом, господарською діяльністю людини.
Важливі аспекти
Необхідно мати уявлення про основних забруднювачів питної води, які негативно впливають на здоров’я людини. Аналіз водопровідної води в Москві проводиться на базі лабораторії санітарно-епідеміологічного контролю за затвердженими методиками.
За результатами досліджень, близько 75 відсотків проб становлять загрозу для здоров’я людини, а у 12 % виявлено істотне перевищення концентрації токсичних сполук.
Якість питної води – безперечно, актуальна й серйозна проблема нашого часу, тому так важливий хімічний аналіз водопровідної води.
Показники якості
Їх підрозділяють на кілька груп:
- органолептичні, до яких відносяться запах, мутність, колір;
- хімічні (входять різні хімічні сполуки);
- мікробіологічні.
Кольоровість води обумовлена присутністю комплексних сполук заліза, вона вимірюється візуально. Запах воді надають леткі речовини, що потрапляють в неї разом зі стічними водами. Причиною мутності вважають різноманітні дрібнодисперсні речовини. Джерелом присмаку водопровідної води можуть бути органічні речовини рослинної природи.
Класифікація за хімічним складом
Для того щоб провести аналіз водопровідної води, необхідно знати основні хімічні сполуки, які можуть в неї входити.
Компоненти за хімічним складом поділяють на шість груп:
- Основні іони (макроелементи), до яких відносяться катіони калію, магнію, кальцію. Вони складають 99,98 % по масі всіх розчинених у воді солей.
- Розчинені гази (кисень, сірководень, азот, метан).
- Біогенні речовини представлені сполуками фосфору й азоту.
- Мікроелементи – іони металів, які зустрічаються в незначних кількостях.
- Розчинені органічні речовини, до яких відносяться спирти граничного і непредельного ряду, ароматичні сполуки, вуглеводні, а також азотовмісні сполуки. При оцінці їх кількісного вмісту розраховують перманганатную або дихроматную окислюваність води (ГПК), а також біохімічне споживання кисню.
- Токсичні забруднюючі речовини – важкі метали, нафтопродукти, хлорорганічні сполуки, феноли, синтетичні речовини (ПАР).
Параметри оцінки
Аналіз водопровідної води передбачає визначення наступних характеристик:
- Вміст у ній солей (в перерахунку на гідрокарбонат кальцію).
- Лужність води. Її визначають шляхом титрування проби води сильною кислотою, наприклад, соляної, в присутності фенолфталеїну (рН переходу забарвлення становить 8,3), потім метилоранжа (рН переходу 4,5).
- Окислюваність. Для питних вод вона не може перевищувати 100 мг/л (перманганатный метод).
- Жорсткість води. Визначають жорсткість числом мілімоль еквівалентів іонів кальцію і магнію, що містяться в 1 л води (моль/л). Для питних цілей використовують воду, що має середню жорсткість.
Визначення хлорид-іонів титруванням азотнокислого срібла
У цьому випадку аналіз водопровідної води здійснюється за спеціальною методикою. Беруть сто мілілітрів води, потім визначають у ній хлориди в концентрації до 100 мг на 1 л. Щоб провести аналіз водопровідної води, пробу вносять в чисті конічні колби, потім додають по одному миллилитру розчину хромовокислого калію. Одна проба титрується розчином нітрату срібла до виявлення слабо-оранжевого відтінку, друга використовується в якості контрольного зразка. Далі йде обробка результатів, порівняння їх з табличними даними.
Аналіз жорсткості води
Спробуємо зрозуміти, як зробити аналіз водопровідної води з метою виявлення її жорсткості. Згідно з методикою, у конічну колбу вносять 100 мл фільтрованої водопровідної води. Потім додають 5 мл буферного розчину, далі 5-7 крапель індикатора хромоген-чорного і титрують при інтенсивному помішуванні 0,05 н розчином трилона Б до появи стійкої синьої забарвлення. Далі йде обробка отриманих результатів, порівняння їх з допустимими нормативами.
Визначення бактерій за допомогою титриметрического аналізу
З’ясувавши, де можна зробити аналіз водопровідної води, спробуємо зрозуміти, як визначити наявність бактерій у пробах водопровідної води.
Титрационный метод підходить в тих випадках, коли немає необхідного обладнання та матеріалів, щоб провести мембранну фільтрацію. Він базується на освіту бактерій після посіву певного об’єму води в живильне рідку середу з наступним їх пересівом на спеціальну живильне середовище з лактозою. Далі проводиться ідентифікація колоній з культурним і біохімічними методиками.
При дослідженні водопровідної води якісним методом (підходить для поточного санітарного нагляду, виробничого контролю) засівають три об’єму проби по сто мілілітрів.
Кожен обсяг аналізованої води засівають у лактозо-пептонную середу. Посів 100 мл і 10 мл водопровідної води проводять в 10 і 1 мл концентрованої лактозо-пептонной середовища. Далі посіви поміщають в інкубатор при температурі 37 ºС на один або два дні. Не раніше ніж через добу інкубації здійснюють попередню оцінку проб. В ємностях, де виявлено помутніння, спостерігається газ, виробляють посів бактеріологічною петлею на фрагменти середовища Ендо, отримуючи при цьому ізольовані колонії. Ємності без ознак росту залишають в термостаті і знову аналізують через дві доби. Посіви, які не мають ознак зростання, називають негативними, не використовують для подальших досліджень.
З ємкостей, в яких виявлено освіту газу, з’явилося помутніння чи є один з цих ознак, здійснюють посіви на сектори середовища Ендо. Посіви на середовищі Ендо інкубують при 37 ºС протягом 18-20 годин. При виявленні помутніння і газу в середовищі накопичення і збільшення на середовищі Ендо колоній, характерних для лактозоположительных бактерій темних червоних або червоних, що мають металевий блиск (без блиску), опуклих з червоним центром і відбитком на живильному середовищі, констатують наявність у даному об’ємі проби загальних коліформних бактерій.
Присутність ОКБ необхідно додатково експериментально підтвердити. Якщо в середовищі накопичення було виявлено лише помутніння, то приналежність до лактозоположительным колоніям є сумнівним фактом. У таких випадках обов’язково перевіряють наявність відбитку на середовищі Ендо після видалення підозрілих колоній. Лаборант виконує оксидазный тест, щоб підтвердити належність до Граму, а також здатність до газоутворення. Проводять посів ізольованих колоній всіх типів на середовище з лактозою з їх обов’язковою інкубацією при температурі 37 ºС протягом однієї-двох діб. При відсутності ізольованих колоній здійснюють розсівання на середовище Ендо традиційними бактеріологічними методами.
Висновок
Аналіз водопровідної води здійснюється різноманітними методами якісного і кількісного аналізу. Подібні дослідження дозволяють оцінювати вміст у пробах речовин органічного і неорганічного походження, здатних надавати негативну дію на здоров’я людини. При перевищенні ГДК вода визнається непридатною для вживання.
