Перша російська революція
Під час революції 1905 року Джугашвілі активно поширює листівки, видає більшовицькі газети, їздить містами, пропагуючи діяльність партії, відвідує Горі, Новоросійськ, Батумі, Чиатуру, Кутаїсі.
У лютому 1905 року він бере участь у постачанні робітників у Баку зброєю, щоб перешкоджати зіткнень між вірменами і азербайджанцями на Кавказі. Восени того ж року входить в число загарбників цейхгауза в Кутаїсі. Заволодіти складом зі зброєю так і не вдається. Зате в Тифлісі Джугашвілі організовує бойову дружину.
У грудні він бере участь у першій конференції РСДРП, яка проходить в Таммерфорсе на півдні Фінляндії, де вперше особисто зустрічається і знайомиться з Леніним.
Навесні 1906 року на Четвертому з’їзді РСДРП в Стокгольмі він заводить стосунки з майбутніми лідерами революції і радянської держави – Дзержинським, Ворошиловим, Сергєєвим, Фрунзе. Сталін на з’їзді вступає в полеміку з Леніним, не погоджуючись з ним по аграрному питанню. Все це робить його фігурою загальноросійського масштабу, тепер про нього знають не тільки на Кавказі. У 1906 році відомий грузинський соціаліст Каладзе навіть називає Сталіна “Кавказьким Леніним”, так сильно зростає його популярність.
В липні 1906 року відбулася важлива подія у житті Джугашвілі, в церкві у Тифлісі він обвінчався зі своєю нареченою Катериною Сванідзе. Це таємно робить його однокласник по духовній семінарії Христисий Хинвалели, який до того часу став священиком. Тамадою на весіллі був Цхакая. Дослідники відзначають, що одруження була дещо вимушеною, бо Катерина до того часу вже була вагітна. Шлюб тривав недовго, в кінці 1907 року дружина Йосипа померла від тифу. Проводжаючи її в останню путь на цвинтар, Сталін зізнався товаришам, що серце відтепер холодний камінь. Саме від цього шлюбу з’явився його старший син Яків.
З 1906 по 1907 року Сталін продовжує активну революційну діяльність, займаючись збройними пограбуваннями для потреб революції, соціал-демократами називають це експропріаціями. Йосип з соратниками діє в Закавказзі.
У 1907 році Джугашвілі відправляється делегатом на П’ятий з’їзд РСДРП в Лондон, а з 1907 року входить у число керівників Бакинського комітету.
