Багато хто пам’ятає 90-ті роки і грошові купюри, що були в обігу. Зарплати росіян середнього достатку вимірювалися тоді в сотнях тисяч рублів. От тільки людям, поголовно превращавшимся у мільйонерів, радості від цього було мало – вони стрімко убожіли. Трохи уповільнити цей процес дозволила деномінація 1998 року. Розповімо про те, для чого вона була проведена і якими були наслідки непростий для Росії реформи.
Що таке деномінація
Для початку варто розібратися, що ж взагалі становить собою деномінація. Все просто: цим терміном економісти називають зміну гідності грошових знаків. Найчастіше проводиться деномінація внаслідок галопуючої інфляції, при якій гроші знецінюються зі швидкістю 100-200 % в рік. За всю історію існування паперових грошей подібна ситуація складалася кілька разів.
Зазвичай купюри, що мають ходіння в державі, замінюються аналогом меншого номіналу. Коефіцієнт перетворення може значно відрізнятися в залежності від поточного стану економіки.
Навіщо вона була проведена в 1998 році
Початок і середина 90-х років в Росії, та й на всьому пострадянському просторі, було дуже важким. З потурання уряду одні люди за лічені місяці склали мільярдні (причому йдеться не про рублях) капітали, продаючи військову техніку і зброю, приватизуючи величезні заводи і продаючи сучасні верстати по ціні металобрухту – країна розкрадалася на очах. Інші ж стрімко впадали у злидні. Найбільш незахищеними виявилися діячі мистецтва, інженери, науковці та ті, хто не був пов’язаний з виробництвом.
Навіть середній робочий тоді отримував в місяць сотні тисяч рублів, але пакет молока коштував від 6000 рублів, проїзд в автобусі – від 1000 до 2000 рублів (в залежності від міста), найдешевша жуйка – 200-300 рублів, а булка хліба – близько 3000 рублів.
Звичайно, життя в таких умовах, особливо після стабільності СРСР, де ціни на продукти не підвищувалися десятиліттями, здавалася пекельною. Втім, такою вона і була практично для всіх жителів величезної країни.
Особливо важко доводилося бухгалтерам. Заповнювати звіти з багатотисячними зарплатами, підводити мільйонні і мільярдні зведення – це вимагало виняткової пильності.
Стабільність була відсутня, ціни стрімко зростали. Щоб кожну тиждень не міняти цінники в магазинах, продавці вказували ціни в доларах, але це порівняно швидко заборонили.
Безкарність і слабкий контроль породили хвилю фальшивомонетчество. В обігу ходили мільйони купюр: зроблених віртуозно, на кращому обладнанні, так і досить неякісно. За деякими даними в 1997 році грошова маса в Росії на 40 % складалася з підробок.
Щоб уповільнити зростання інфляції, була проведена деномінація в Росії в 1998 році.
Що змінилося в дизайні купюр
Сам дизайн по суті зовсім не змінився. Єдиною відмінністю нових купюр від старих було кількість нулів. Так, купюра в 100 000 рублів перетворилася в знайому сьогодні полковосотенну, а 500 тисяч, втративши три нуля, стали звичайною пятисоткой. Замість банкнот номіналом в одну, дві і п’ять тисяч рублів вводилися монети.
Більш дрібні купюри були вилучені з ужитку. Втім, цього ніхто й не помітив – банкноти гідністю в 100-500 рублів до цього часу були зовсім незначними і сприймалися приблизно так само, як сьогодні монети в 1-5 рублів.
Як проходила реформа
Деномінація 1998 року породила серйозні занепокоєння і хвилювання, що закономірно: наляканий подіями останніх років, народ не вірив нікому і ні в що.
Було зроблено все, щоб не допустити будь-яких спекуляцій і фінансових махінацій під час деномінації. Так, було заборонено необгрунтовано підвищувати ціни в магазинах – спеціально був створений особливий комітет, який стежив за порядком і розбирався з кожним виявленим випадком порушень закону.
Процедура була дуже проста: у будь-якому відділенні державного банку громадянин міг спокійно обміняти гроші старого зразка на банкноти і монети нового.
До речі, саме в цей час були відроджені копійки – з’явилися монети достоїнством у 1, 5, 10 і 50 копійок. До 1997 року про настільки дрібних грошових одиницях просто забули. Якщо вже булка хліба коштувала кілька тисяч рублів, то складно собі уявити, щоб за неї можна було розплатитися копійчаними монетами.
Скільки часу пішло на заміну грошей
Одним з небагатьох розумних рішень тієї влади стало те, що деномінація 1998 року в Росії проводилася вкрай поступово. Не було ніяких жорстких часових рамок, призводять до того, що у людей залишаються значні накопичення, які вони не встигають обміняти на нові гроші.
Обмін почався в 1998 році. З 1 січня 1998 року в магазинах почали приймати нові банкноти і монети нарівні зі старими. Так тривало до кінця року. В результаті можна було побачити досить незвичну картину – для зручності покупців і продавців на цінниках вказувалося дві ціни: до деномінації і після.
Виняток склали тільки неденоминированные монети номіналом від 1 до 100 рублів – їх вже не приймали навіть у магазинах. Втім, не можна сказати, що це боляче вдарило по добробуту російських людей. Більшість з них вже й не пам’ятала, коли тримали в руках монету номіналом в 1-5 рублів. Ну а монети номіналом 100 рублів застосовувалися майже так само, як сьогодні копійки: наприклад, щоб дати здачу в магазині. Не дивно, адже придбати на 100 рублів можна було хіба що третину жуйки.
Магазини перестали приймати старі гроші з 1 січня 1999 року, але в банках можна було обміняти до кінця 2002 року. Завдяки цьому навіть самі нерозторопні люди та мешканці провінційних містечок і сіл отримали можливість повністю обміняти свої заощадження на нові гроші, не розхитуючи і без того не надто стійкий сімейний бюджет.
Наслідки реформи
Деномінація рубля в 1998 році дійсно мала важливі наслідки, причому переважно позитивні як для держави, так і для простих громадян.
Почнемо з того, що спростилося проведення фінансових операцій. Величезна кількість знецінених грошей було оперативно вилучено з обігу.
Шоковані недавніми цінами люди поступово стали приходити в себе – оплачувати покупки в магазині десятками і сотнями рублів було значно зручніше, ніж десятками і сотнями тисяч.
Зіграв свою роль і психологічний ефект. До реформи деякі люди, вважаючи себе мільйонерами, просто бездумно витрачали гроші, абсолютно втративши можливість планувати сімейний бюджет.
Також повернулися звичні всім з дитинства копійки. Правда, вони досить швидко вийшли з обігу – інфляція зовсім не була приборкана, вдалося лише трохи сповільнити її темпи.
Висновок
На цьому закінчуємо статтю. Тепер ви знаєте про те, чому була проведена деномінація 1998 року, як проходила реформа, якими були її основні цілі, переваги та підсумки.
