У травні 1994 року засоби масової інформації повідомили про смерть Жаклін Кеннеді, відомої також під ім’ям Джекі Онассіс. Волею долі вона стала вдовою двох відомих людей, один з яких був президентом Америки, а інший − грецьким судноплавним магнатом. Як же склалося життя цієї жінки і що привело її на вершину соціального Олімпу? За відповіддю на це питання звернемося до свідченнями біографів.
Сім’я майбутньої першої леді Америки
28 липня 1929 року в сім’ї процвітаючого брокера Джона Був’є і його дружини Джанет Нортон, які проживали в одному з фешенебельних передмість Нью-Йорка, народилася донька, яку назвали Жаклін. Природа була щедрою до неї. У біографії Жаклін Кеннеді (а це була саме вона) завжди згадувалося притаманна їй з дитинства чарівність, а також схильність до читання та малювання. Крім того, дівчинка пристрастилася до верхової їзди, і пронесла цю любов через усе своє життя.
Батько майбутньої першої леді США мав англо-французьке походження, а мати ірландське. Їхній шлюб виявився неміцним, і в 1940 році подружжя розлучилося, після чого пані Нортон Чи вдруге вийшла заміж, зробивши на світ ще двох дітей – сина Джеймса і дочка Джанет.
Роки навчання і робота в якості газетного репортера
Як дитина з сім’ї, що належить до вищих верств суспільства, юна Жаклін Був’є отримувала початкову і середню освіту у привілейованих навчальних закладах, після чого в 1949 році виїхала в Париж, де в стінах Сорбонни вдосконалювала свою французьку мову і долучалася до європейської культури.
Повернувшись на батьківщину, вона вступила в столичний Університет Джорджа Вашингтона, по закінченні якого була удостоєна звання бакалавра мистецтв, що спеціалізується в області французької літератури. Згодом вона розширила свою освіту на одному з факультетів Джорджтаунського університету штату Колумбія. Там Жаклін займалася вивченням ряду іноземних мов.
Ставши дипломованим фахівцем, міс Був’є (у ті часи так величали майбутню пані Кеннеді) була прийнята на роботу в якості вуличного репортера газети The Washington Times-Herald. Посада досить скромна, але дозволила Жаклін досконало оволодіти мистецтвом невимушеного спілкування з незнайомими людьми, що дуже допомогло їй у майбутньому.
Перший шлюб пані Був’є
У травні 1952 року сталася подія, яка багато в чому визначила все подальше життя молодої жінки: на одному з званих обідів вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком – молодим, але подає великі надії сенатором Джоном Кеннеді. Політик не зміг встояти перед чарівністю своєї нової знайомої, і між ними зав’язалися романтичні стосунки, підсумком яких став обряд одруження, відбулася 12 вересня 1953 року в церкві Св. Марії міста Ньюпорт (штат Род-Айленд). Відтепер міс Був’є отримала право іменуватися пані Жаклін Кеннеді (Jacqueline kennedy) і стала членом однієї з найвпливовіших сімей Америки.
Перші роки подружнього життя
Весілля з Джоном Кеннеді − перспективним політиком, що відбувалися з впливового і багатого сімейства, − змусила Жаклін змінити не тільки прізвище, але і весь спосіб життя, перш за все покінчивши з роботою в газеті. Провівши медовий місяць в Акапулько, подружжя переїхало в Маклін (штат Вірджинія), де поселилися у власному будинку, спеціально придбаному з цієї нагоди.
В біографію Жаклін Кеннеді цей період життя увійшов як далеко не самий щасливий. Невдачею закінчилася перша вагітність, що стало причиною глибокої душевної травми. Крім того, зовні благополучна і забезпечене життя молодої жінки невпинно затьмарювалися частими зрадами не в міру велелюбного чоловіка.
Народження дітей
Доля посміхнулася їй лише в листопаді 1957 року, пославши довгоочікувану дочку, названу Керолайн, а трьома роками пізніше до неї приєднався син Джон. Він став подарунком чоловікові, який посідає в ті дні пост президента США. У 1963 році після важких пологів на світ з’явилася ще одна дитина, але, не проживши і двох днів, він помер. Як не дивно, але це нещастя зблизило Жаклін і Джона, з вини якого вони вже не раз перебували на грані розриву. До цього часу подружжя переїхало у Джорджтаун, де оселилися у власному особняку Норт-Стріт.
Участь у передвиборній кампанії чоловіка
На початку січня 1960 року чоловік Жаклін Кеннеді висунув свою кандидатуру на пост президента США, і, незважаючи на чергову вагітність, вона взяла активну участь у його передвиборній кампанії. Багато біографи згодом відзначали, що своїм успіхом Джон багато в чому завдячує саме дружині.
Надзвичайно приваблива від природи і чудово володіє мистецтвом спілкування з людьми (згадаймо її репортерську діяльність), Жаклін без праці завойовувала симпатії багатотисячних аудиторій. До речі, свої промови вона вимовляла, крім рідної англійської, французькою, іспанською, італійською та польською мовами, що не становило для неї праці, оскільки вона володіла ними досконало.
У ролі першої леді Америки
Президентські вибори, що відбулися 8 листопада 1960 року, завершилися переконливою перемогою Джона Кеннеді, який став 35 президентом країни. Він випередив за кількістю поданих за нього голосів республіканського кандидата Річарда Ніксона. Цьому політику довелося чекати свого зоряного часу ще дев’ять років. Після того як чоловік був приведений до присяги, перша леді США Жаклін Кеннеді опинилася в центрі уваги світових засобів масової інформації. До цього часу їй виповнився 31 рік, і вона була в зеніті своєї популярності.
Ставши господинею Білого дому, Жаклін змінила інтер’єр багатьох приміщень, надавши їм вишуканість, поєднана з ділової строгістю. Вона ж організовувала всі офіційні прийоми. Роки, присвячені вивченню європейського мистецтва, виробили в ній ідеальний смак, який допомагав їй блищати неповторною елегантністю. У широкої публіки, серед якої вона користувалася незмінним успіхом, у вжиток увійшов тоді своєрідний термін − «стиль Жаклін Кеннеді».
Під ним, крім уміння бездоганно одягатися, малося на увазі мистецтво тримати себе в суспільстві. Перебуваючи постійно під об’єктивами фоторепортерів і даючи нескінченні інтерв’ю, Жаклін вміла бути максимально відкритою, але в той же час зберігати дистанцію між собою і оточуючими. Те ж можна сказати і про її поведінку на неофіційних прийомах у Білому домі, куди вона разом з політиками запрошувала відомих артистів, художників, спортсменів і інших популярних людей. Для всіх вона була близька і одночасно недосяжна. Цього характерного стилю Жаклін Кеннеді намагалися наслідувати і дружини наступних президентів країни.
Техаська трагедія
1963 рік став фатальним для чоловіка Жаклін Кеннеді і всієї її сім’ї. У січні смертю новонародженої дитини завершилася її чергова вагітність, а 22 листопада в Техасі сталася трагедія, яка забрала життя чоловіка. Його вбивство завдало їй невиліковну душевну травму. Характерно, що навіть після закінчення тривалого часу вдова з’являлася перед репортерами в тому самому рожевому костюмі з плямами крові чоловіка, який був на ній у день його загибелі. В ньому ж вона була присутня на офіційній церемонії приведення до присяги наступного президента Америки – Ліндона Джонсона, який змінив на цій посаді Джона Кеннеді.
Повторний шлюб
Наступне важке потрясіння вона пережила п’ять років тому, коли у червні 1968 року був убитий її дівер, рідний брат покійного чоловіка − Роберт Кеннеді. Це злочин змушувало побоюватися, що в подальшому вбивці можуть обрати своїми мішенями і її дітей. Пов’язаний з цим страх підштовхнув Жаклін вступити в шлюб з грецькою судноплавним магнатом Аристотелем Онассисом, зробив їй пропозицію і гарантував надалі особисту безпеку. Так колишня перша леді Америки стала пані Жаклін Лі Був’є Кеннеді Онассіс.
Після весільної церемонії Жаклін позбулася статусу вдови президента країни, а разом з тим і втратила всі належні за законом привілеї, включаючи право на охорону агентами секретної служби. З легкої руки журналістів, за нею з цих пір закріпилося прізвисько Джекі О, утворене від уменьшительной форми її імені та першої літери нового прізвища. До слова сказати, надії вдови на спокій і самоту, які вона розраховувала отримати в новому шлюбі, не виправдалися, оскільки інтерес, що проявляється до неї громадськістю, не ослаб, і вона знову опинилася в центрі уваги світових ЗМІ.
Смерть другого чоловіка
До нещастя, новий сімейний союз також виявився недовговічним і в 1975 році перервався смертю Арістотеля Онассіса. Причиною смерті магната стало важке нервове потрясіння, пережите ним після загибелі в авіакатастрофі єдиного сина Олександра. В результаті Джекі Онассіс (Жаклін Кеннеді) овдовіла вдруге.
Згідно з грецькими законами, суворо регламентує розміри спадщини, одержуваного залишилися в живих чоловіком іноземного походження, вона стала володаркою 26 мільйонів доларів. Ця сума була лише мізерною частиною величезного стану померлого, але розраховувати на більше їй не доводилося, оскільки в шлюбному контракті, укладеному між Жаклін Кеннеді і Аристотелем Онассисом, не згадувалося про яких-небудь додаткових відрахувань в подібному випадку.
Останній період життя вдови
Вдруге ставши вдовою у віці 46 років, Джекі Онассіс повернулася в Америку, і щоб заповнити порожнечу, що утворилася після смерті чоловіка, вирішила знову зайнятися журналістикою. Для жінки з таким гучним ім’ям це не склало праці, і в червні 1975 року вона прийняла пропозицію головного редактора видавництва Viking Press зайняти одне з вакантних місць. Там вона пропрацювала три роки, після чого була вимушена розірвати договір із-за конфлікту з керівництвом. Після цього Джекі Онассіс протягом деякого часу була співробітницею іншого видавництва – Doubleday, власником якого був її давній знайомий − алмазний промисловець бельгійського походження Моріс Темплсмен.
В останні роки життя пані Онассіс активно займалася роботою, спрямованою на реставрацію історичних пам’яток Америки. Внесла вона вклад і збереження декількох об’єктів старовини в Єгипті, за що уряд цієї країни подарувало Вашингтонського музею мистецтв кілька цінних експонатів.
Джекі Онассіс пішла з життя 19 травня 1994 року. Причиною її смерті стала злоякісна пухлина, що розвинулася в результаті тривалого захворювання лімфовузлів. Тіло покійної було поховано на Арлінгтонському національному кладовищі поряд з могилами чоловіка, Джона Кеннеді, і їх першої мертвонародженою дочки Ізабелли.
