Ефект пляшкового горлечка – опис, історія та застосування

Приклад з гепардом

Яскравим прикладом ефекту пляшкового горлечка, який викликаний еволюційним відбором, є сучасний гепард. До того як відбулося глобальне обмерзання нашої планети (Четвертинний період), на території Африки, Євразії і Північної Америки існувало кілька видів гепардів, які сильно відрізнялися від сучасного як розмірами, так і швидкісними здібностями. За деякими оцінками, загальна чисельність гепардів на планеті могла досягати сотень тисяч особин.

Під час Четвертинного періоду, коли їжа стала менш доступною, сталася масова смертність багатьох видів живих істот, у тому числі і гепардів. Вважають, що чисельність останніх могла становити лише кілька сотень особин. Причому виживали лише найшвидші і мають невеликі розміри екземпляри, тобто стався ефект пляшкового горлечка для гепардів.

В даний час гепард – це ссавець з надзвичайно низьким генетичним розмаїттям. Ці звірі слабо стійкі до різного роду хвороб, а всякі спроби імплантації їм органів закінчуються провалом. Організм гепарда практично не здатний адаптуватися до змін у навколишньому середовищі.

Дивіться також:  Себацінова кислота: що за зєднання і де воно є?