Участь у Хрестовому поході VI
Історія правління цього тонкого, але вкрай амбітного політика наповнена нескінченними чварами з головами католицької церкви. Доля по черзі зіштовхнула його з трьома з них. У 1227 році, після смерті Гонорія III, на святий престол зійшов його наступник Григорій IX, який одразу ж перейнявся організацією чергового Хрестового походу.
Не змінюючи своєї традиції, Фрідріх 2 Гогенштауфен знову наобіцяв не тільки матеріальне сприяння у справі визволення Гробу Господнього, але й своє особисте в тому участь. Однак і на цей раз вважав за краще залишитися на батьківщині. Розгніваний понтифік відлучив його від церкви. Забігаючи вперед, відзначимо, що на своєму віку цей монарх благополучно пережив три відлучення, після яких кожен раз повертався в лоно католицизму.
Черговий раз він заробив прощення в 1229 році, коли разом з учасниками VI Хрестового походу все ж вирушив на Святу землю. Його шлях пролягав через Єгипет, і там, провівши успішні переговори з султаном аль-Камілем, імператор Фрідріх 2 зумів домогтися передачі під опіку християн не тільки самого Єрусалиму, але також Назарету і Віфлеєму. Після прибуття в Храм Гробу Господнього, він поклав на свою голову корону Єрусалимського короля, змістивши з трону свого тестя Івана де Бриена, проте його правління носило лише номінальний характер.
