Сумний фінал
Останні роки життя імператора були затьмарені суцільною низкою бід, що почалися після того, як у 1249 році він відсторонив від справ свого найближчого радника – П’єра де Вінья. Це була людина, безмежно віддана йому і не раз допомагав у вирішенні найскладніших питань. Без нього Фрідріх 2 Гогенштауфен зробив багато необдуманих вчинків. У тому ж році недруги зробили спробу отруїти його, підкупивши з цією метою особистого лікаря, і лише щаслива випадковість перешкодила здійсненню їхніх задумів.
Особливу ж драматичність події прийняли після того, як почався заколот у Сицилійському королівстві. Особисто прибувши для участі в заспокоєнні бунтівників, Фрідріх ледь не виявився бранцем і, позбувшись більшої частини війська, був змушений рятуватися втечею від своїх підданих. Але і на цьому його біди не закінчилися. Незабаром після того, як у в’язниці помер посаджений їм туди спадкоємець престолу Генріх, доля відняла у нього ще двох синів – Енцо і Річарда, один з яких був захоплений і страчений повстанцями, а інший загинув на полі битви.
