Реформи в Сицилійському королівстві
Отримавши всю повноту влади, новоспечений римсько-германський король почав активну реформаторську діяльність, поширивши її спочатку лише на територію Сицилії. Там він провів у життя низку законодавчих актів, які урізали права місцевих феодалів і тим самим зміцнювали його власний вплив, чим нажив собі безліч смертельних ворогів.
Крім того, він вкрай посилив заходи, які церква приймала у боротьбі з єрессю, однак зробив це вельми своєрідно: на думку імператора Фрідріха Другого, єретиками і богоотступниками слід вважати тих, хто виступав проти його політики. Їх-то і належало відправляти на багаття в першу чергу. Втім, схильність до деспотизму не перешкодила йому здійснити і ряд прогресивних реформ, серед яких: відкриття Неаполітанського університету – першого в Європі навчального закладу, не підлеглого церкви, а також поділ країни на провінції, що дозволило поліпшити її адміністративне управління.
