Габитология в Росії
Передова система Бертільона стала активно використовуватися розшукової та охоронної поліцією в дореволюційний час. Зокрема, велике поширення одержало словесне опис злочинців і революціонерів. В архівах поліції збереглися тисячі карток з описом людей, учасників більшовицького підпілля. У радянський період криміналісти продовжували вдосконалювати методи встановлення особистості за зовнішніми особливостями та ознаками.
Що означають назву методу? Сам термін «габитология» стався від латинського «habitus – зовнішній вигляд людини, і був введений радянським професором Терзиевым Н.В. у роботі «Криміналістичне ототожнення особи за ознаками зовнішності».
У 1955 році антрополог Герасимов, на основі робіт Бертильона, розробив нову методику відновлення рис обличчя за черепом. У той же період в СРСР вперше починали використовувати композиційні портрети або фотороботи. У 1984 році Колегія МВС ввела всесоюзні норми і правила по застосуванню розробок криміналістів для встановлення особи злочинців.
В кінці 80-х КДБ і МВС СРСР почали проводити дослідження для створення автоматичного розпізнавання правопорушників. Однак відсутність технічної бази і матеріальних ресурсів загальмувало цей процес. В кінці 90-х з поширенням сучасних комп’ютерів, відеокамер, систем спостереження, стало можливе створення загальної бази даних і програми автоматичної ідентифікації.
