Вимушена еміграція
Спочатку герой нашої статті разом з усіма, хто перебував з ним на яхті і криголамі, потрапив у табір для біженців, який базувався недалеко від норвезького міста Тронхейма. Він називався Стиордален. Там їм довелося перебувати до червня 1920 року. Після цього генерал-лейтенант Е. К. Міллер виїхав у Францію. Тут він і залишився в еміграції.
Приїхавши в Париж, він став сотрудичать з генералом Петром Миколайовичем Врангелем. Міллер став його уповноваженим з морським і військовим справам. Навесні 1922 року він очолив штаб генерала Врангеля, а з наступного року опинився в розпорядженні князя Миколи Миколайовича, онука імператора Миколи I. зокрема, генерал Е. К. Міллер завідував його фінансовими справами.
У 1924 році був створений Російський загальновійськовий союз, який називався абревіатурою РОВС. У 1925 році герой нашої статті став старшим помічником його голови Миколи Миколайовича. РОВС позиціонує себе як російська військова організація, яку створив у 1924 році барон Врангель. Спочатку в її складі об’єдналися різні союзи і військові організації, що знаходилися в різних країнах в еміграції. Союз існує і сьогодні. Зараз він об’єднує нащадків безпосередніх учасників Білого руху, а також їх однодумців. З 1996 року організація працює на території Росії і колишніх республік Радянського Союзу.
У 1929 році на цю посаду був призначений генерал Олександр Павлович Кутєпов, але вже на наступний рік його викрала радянська розвідка. Після цього стає головою РОВС генерал Міллер. Паралельно він займає посаду керівника Об’єднання офіцерів сьомого гусарського полку, а також товариства взаємодопомоги колишніх вихованців Миколаївського кавалерійського училища.
Генерал Міллер, фото якого ви знайдете в цій статті, завжди активно виступав проти більшовицького уряду. Будучи головою Російського загальновійськового союзу, він сформулював свої погляди в статті “Чому ми непримиренні”. Зокрема, він написав, що радянська влада оголосила непримиренну війну трьом засадам, на яких будувалася життя російського народу і самої держави. На думку Міллера, це були Родина, православ’я і сім’я. Тому сам Міллер відзначав, що відчуває ненависть до більшовиків, яка не знає кордонів. А він сподівається тільки на те, що йому незабаром доведеться особисто брати участь у поваленні їх влади і майбутньому відродженні Росії.
