Географічні описи
Основою для складання карт деяких районів Сибіру (Томського, Мангазейского, Красноярського, Кузнецького, Єнісейського, Селенгінського, Нерчинського) послужили їх описи, виконані професором. Вони містять розгорнуту топоніміку. Під керівництвом професора Міллера зроблені креслення й описи річок Сибіру, таких як Іртиш, Ангара, Олена та інші.
У 1740 році він закінчив роботу, яка носила назву «Історія про країни, при річці Амурі лежать», а в 1744 році видає «Загальну географію Сибіру» в шести частинах, одну з яких він присвятив річках. У короткій біографії Міллера Герарда Фрідріха немає можливості перерахувати всі його праці, тому тут наводяться лише ті, які мають велике значення.
Родина
У 1742 році Міллер, будучи в сибірському Верхотуру, одружився. Дружиною його сталь дочка його заклятого ворога І. Д. Шумахера, яка вийшла заміж в період його від’їзду в Європу. Після того як її чоловік помер, вона вдруге вийшла заміж за свого колишнього нареченого. У неї, природно, була вже інша прізвище. Це пояснює деяке здивування, викликане словами М. в. Ломоносова в тому, що він називав Міллера зятем Шумахера. У професора було два сина. Старший, Карл, – майбутній надвірний радник, прокурор Верховного суду. Молодший, Яків, – майбутній секунд-майор.
