Організаційна структура
Голландська ЛОС – це публічна компанія, яка стала першою транснаціональною корпорацією, яка здійснювала свою діяльність на різних континентах, таких як Європа, Азія та Африка. Незважаючи на те що це була голландська фірма, її співробітниками були також люди з інших країн. Крім різноманітної робочої сили північно-західної Європи, ЛОС широко використовувала місцеві ринки праці в Азії.
Персонал різних офісів ЛОС в Азії складався з європейських і азіатських співробітників. Працівники з Азії і Європи наймалися в якості моряків, солдатів, теслярів, ковалів або простих некваліфікованих робітників. У розпал своєї могутності Голландська Ост-Індська компанія налічувала 25 000 співробітників, які працювали на місцях в Азії, і 11 000 чоловік, що знаходилися в дорозі.
В умовах голландсько-португальської війни компанія створила свою штаб-квартиру в Батавії, Ява (нині Джакарта, Індонезія). Інші колоніальні форпости також були встановлені в Ост-Індії (Східна Індія), наприклад на Молуккських островах, які включають острова Банда, де ЛОС насильно утримувала монополію на мускатний горіх.
Відмінна риса компанії, прогресивна для того часу, полягала в тому, що відповідальність власників акцій була обмежена внесеним ними капіталом, тому ЛОС можна класифікувати як суспільство з обмеженою відповідальністю. Для збереження статутного капіталу компанії було вирішено заборонити інвесторам забирати вкладені кошти, але вони мали право продати їх на біржі.
Компанія складалася з шести палат, делегати яких призначалися з числа власників акцій Голландської ЛОС. Палати виконували всю необхідну роботу: будували власні судна і склади, здійснювали торгівлю товарами. Делегати регулярно скликалися збори «Сімнадцяти панів» (Heeren XVII).
Мінімальні інвестиції в компанію склали 3000 гульденів. Засновниками була зібрана рекордна для того часу сума статутного капіталу – 6 440 200 гульденів. Таким чином, загальний капітал компанії в 10 разів перевищував капітал її конкурента – Британської Ост-Індської компанії.
