Князь Ігор
Ігор – великий князь, що володіє великою владою над людьми й землями.
У слові він представлений як хоробрий, сміливий, амбітний, але гордий і необачний чоловік. Ігор хотів домогтися великої слави і виступив у похід на половців, зірвавши тим самим похід своєму братові Святославу. Вирушаючи в бій, князь Ігор дотримувався власних інтересів, а не інтересів країни. Думаючи лише про свої бажання в гонитві за особистою славою і популярністю, він накликав на Русь страшну біду.
Похід Ігоря з самого початку був приречений на провал – великий князь побачив сонячне затемнення, передвіщає поразку. Він кинув виклик природного явища, що говорить про його мужність і навіть безрозсудності.
У Ігоря не вийшло застати половців зненацька. Князь боровся відчайдушно, думаючи лише про свою батьківщину, але зазнав поразки: «На третій день до полдню впали прапори Игоревы».
Ігор потрапляє в полон, гірко переживає позбавлення волі і смерть свого улюбленого брата. Він кається у скоєному, розуміючи, що якщо б зібрав велике військо, відмовився від міжусобної ворожнечі, то русичі здобули б перемогу.
Ігорю вдається втекти з полону завдяки своїй кмітливості, розуму і рішучості.
Дослідники кажуть про князя Ігоря, як про патріота і захисника, але разом з тим вони засуджують його за необдумані рішення, викликані чварами.
