З самого дитинства мене знайомили з персонажами з казок великих письменників. Так склалося, що перший казковий образ, з яким я познайомилася це Баба – яга. На сторінках російських казок, які я чула від батьків або сама читала, вона завжди втілювала зло. Адже в кожній казці автор описував протистояння між добром і злом.
Сьогодні мені вдалося познайомитися з картиною великого майстра – ілюстратора Івана Яковича Білібіна «Баба – яга», створеної на відомій казці «Василиса Прекрасна». Як тільки мій погляд зупинився на цій картині, у мене всередині зачаївся страх. Дійсно героїня багатьох російських казок була зображена настільки огидною, що в пам’яті надовго залишиться її образ.
Баба-яга зображена в яскравому одязі, яка відповідає з нею. Що надає цьому персонажу моторошний вигляд. Її худі кістляві руки й грубі риси обличчя, кривий ніс і розпатлане волосся дозволяють автору створити атмосферу страху і в теж час негативного ставлення до цього героя.
Ще більше навіває страх навколишня місцевість, темна глибока гущавина лісу, куди не може пробитися не єдиний промінчик сонця. Високі, хирляві дерева з жовтизною, ознака того, що їм не вистачає ласкавого сонячного світла. Автор зображує оточення Баби – яги в темних коричневих тонах, а сама героїня на цьому тлі виділяється своїм одягом і виглядом.
Мені подобається, що Білібін дуже детально передає риси особи даного персонажа. Вони випромінюють злий настрій, як ніби саме зараз Баба – яга поспішає, щоб зробити якусь капость. Або перешкодити позитивним героям казки «Василиса Прекрасна» реалізовувати добрі справи.
Зображені поряд з персонажем гриби дуже схожі на мухомори, їх дуже багато. Я вважаю, що це якась іронія з боку автора. Гриби отруйні мухомори і Баба –яга уособлення злих помислів. Художник завжди відрізнявся вмінням надавати родзинку своїм роботам. І цю роботу він не обійшов стороною.
