На сьогоднішній день людство використовує безліч різноманітних горючих речовин. Їх існує вже досить багато видів, і всі вони володіють якимись своїми унікальними характеристиками. Що ж являють собою ці речовини? Це те сировина, яка може продовжувати горіти, після того як джерело загоряння буде видалено.
Гази і рідини
На сьогоднішній день існує кілька груп горючих речовин.
Можна почати розгляд з газів – група РР. До цієї категорії належать ті речовини, які можуть змішуватися з повітрям, утворюючи при цьому вибухонебезпечну або займисті середовище, при температурі не вище 50 °С. В дану групу газів, можна віднести певні індивідуальні леткі сполуки. Це може бути аміак, ацетилен, бутадієн, водень, ізобутан і деякі інші. Окремо варто сказати, що сюди ж входять і пари, які виділяються при випаровуванні легкозаймистих рідин (ЛЗР), що представляють наступну категорію.
До групи ЛЗР належать ті рідкі горючі речовини, які продовжать горіти після видалення джерела займання, а також їх температура спалаху не перевищує порогу в 61 градус за Цельсієм для закритого тигеля. Якщо цей посудину відкритого типу, то поріг підвищиться до 66 градусів. До таких рідких речовин можна віднести ацетон, бензол, гексан, гептан, ізопентан, стирол, оцтову кислоту і безліч інших.
Горючі рідини і пилу
Здавалося б, що легкозаймиста рідина і горюча – це одне і те ж, проте на практиці це виявилося не так. Їх поділяють на дві різні категорії. Навіть незважаючи на те, що параметри їх загоряння збігаються і деякі рідини належать і до тієї, і до цієї групи, є основна відмінність. До ГЖ відносять ще й субстанції на основі олії. Це, наприклад, може бути рицинова або ж трансформаторне.
Далі варто сказати про такому пальному речовині, як пил. ДП – це тверда субстанція, яка в даний момент знаходиться в дрібнодисперсному стані. Потрапляючи в повітря, така пил здатний утворювати з ним вибухонебезпечну структуру. Якщо такі частинки осядуть на стінах, стелі та інших поверхнях, то вони можуть стати причиною пожежі.
Класи ДП
Окремо варто відзначити, що є класи горючих речовин і матеріалів. Наприклад, пил поділяється на три категорії в залежності від ступеня пожежонебезпеки і вибухонебезпеки.
- Перший клас – це найбільш небезпечні аерозолі, у яких нижня концентраційна межа вибуховості (займання) (НКПВ) до 15 г/м3. Сюди можна віднести сірку, млинову, ебонітову або торф’яну пил.
- До другого класу відносять ті частинки, у яких межа НКПВ знаходиться в межах від 15 до 65 г/м3. Вони вважаються більш вибухонебезпечними.
- Третя категорія – найбільш пожежонебезпечні. Це група рідких аерогелів, у яких НКПВ складає більш 65 г/м3, а температура самозаймання до 250 градусів за Цельсієм. Такими властивостями володіє тютюнова або ж елеваторна, наприклад, пил.
Загальні характеристики
Які горючі речовини є такими і чому? Є декілька певних характеристик, володіючи якими, рідина, пил, гази та інші субстанції можуть бути віднесені до горючих.
Приміром, градус спалаху – це величина, що характеризує нижню межу температури, при досягненні якого рідина буде утворювати легкозаймисті пари. Однак тут треба зазначити, що наявність джерела вогню поблизу такий пароповітряної суміші викличе лише її згоряння, без стійкого ефекту горіння самої рідини.
Якщо раніше йшлося про нижньому концентраційному межі, то є ще й верхній. НКПВ або ж ВКПВ – це, відповідно, величини, при досягненні яких, може статися займання або вибух рідини, пилу, газів і т. д. Всі види горючих речовин володіють даними межами. Однак тут важливо відзначити, що якщо концентрація буде нижче або, навпаки, вище зазначених меж, то нічого не станеться навіть при наявності джерела відкритого вогню в безпосередній близькості від речовини.
Тверде сировину
Тут варто сказати про те, що тверді горючі речовини поводяться дещо інакше, ніж пил, рідина або газ. При нагріванні до певної температури дана група сировини веде себе індивідуально, а це залежить від її характеристик і структури. Наприклад, якщо взяти сірку або каучук, то при нагріванні вони спочатку плавляться, а потім випаровуються.
Якщо взяти, наприклад, деревину, кам’яне вугілля або папір і деякі інші речовини, то вони починають розкладатися при нагріванні, залишаючи після себе газоподібні і тверді залишки.
Ще один дуже важливий момент: склад горючих речовин і їх хімічна формула сильно впливає і на сам безпосередній процес горіння. Є кілька стадій, на які ділять це явище. Прості субстанції, такі як антрацит, кокс або сажа, наприклад, розігріваються і тліють без всяких іскор, так як їх хімічний склад – це чистий вуглець.
До складних продуктів горіння відносять, наприклад, дерево, каучук або пластмасу. Це обумовлено тим, що їх хімічний склад досить складний, а тому і виділяють дві стадії їх горіння. Перша стадія – це процес розкладання, який не супроводжується звичним виділенням світла і тепла, а ось друга стадія вже вважається горінням, і в цей час починає виділятися тепло і світло.
Інші речовини і характеристики
Природно, що тверді речовини також мають температурою спалаху, але при цьому зі зрозумілих причин вона набагато вище, ніж у рідких або газоподібних субстанцій. Межі температур спалаху складають від 50 до 580 градусів за Цельсієм. Варто окремо сказати, що такий поширений горючий матеріал, як дерево, має поріг від 270 до 300 °С, в залежності від породи самого дерева.
Найбільшу швидкість згоряння серед твердих речовин мають порох і вибухові речовини. Це обумовлено тим, що обидві ці субстанції мають досить велику кількість кисню, якого цілком вистачає для повного згоряння. Крім того, вони цілком можуть горіти під водою, під землею, а також повністю герметичному середовищі.
Деревина
Коштує трохи більше сказати про це твердому пальному матеріалі, так як на сьогоднішній день він є одним з найбільш поширених. Причиною цього є те, що він один з найбільш доступних. Тут варто сказати про те, що насправді деревина – це речовина з комірчастою структурою. Усі клітинки заповнені повітрям. Ступінь пористості будь-якої породи перевищує 50 % і збільшується, що говорить про не занадто великої концентрації твердої речовини по відношенню до повітря. Саме з-за цього вона і піддається горінню досить добре.
Якщо зробити висновок то можна сказати, що у світі є велика кількість різноманітних пальних речовин, без яких не можна обійтися в повсякденному житті, але разом з цим необхідно бути вкрай обережними при їх експлуатації, використовуючи тільки за призначенням.
