Участь у ГКЧП
Павлов був одним з учасників ГКЧП. На відміну від багатьох інших членів Державного комітету по надзвичайному стану в СРСР, Павлов не полетів до Горбачова у Форос. Більш того, він захворів і поклав у той день свої обов’язки на Віталія Догужиева, який на той момент обіймав посаду першого віце-прем’єра.
22 серпня за указом Горбачова Павлов був звільнений від посади прем’єр-міністра. Після цього у його лікарняної палати чергували силовики. 23 серпня стало офіційно відомо про його арешт, Павлова перевезли до в’язниці “Матроська тиша”, де до того часу перебували і інші учасники ГКЧП.
Верховна Рада затвердила відставку Павлова 28 серпня, це автоматично призвело до відсторонення від роботи всього уряду. На допиті Павлов відмовився визнати свою провину, заявивши, що ніякої змови не було.
У 1993 році після ознайомлення з справою Павлова звільнили зі слідчого ізолятора, в лютому 1994 року його амністували рішення Державної думи першого скликання.
