Демократизація освіти – це процес переходу до нових взаємин між школярами та педагогами. Розглянемо особливості такого процесу, його значимість і своєчасність.
Гуманізація і демократизація освіти є процесом становлення психічних функцій і властивостей, які виникають при відносинах зростаючого людини з навколишнім світом.
Закономірності гуманізації вітчизняної освіти і тенденції
Демократизація сучасної освіти передбачає залучення дитини в спілкування, спільну діяльність, розумове, мовне спілкування.
Головною тенденцією є орієнтація на формування окремої особистості. Чим гармонійніше буде соціальне, моральне, загальнокультурний розвиток дитини, тим більш творчим і вільним зросте цей маленький чоловік.
Принцип демократизації освіти дозволяє дитині опановувати не тільки основними професійними навиками та знаннями, але і засвоювати загальнолюдську культуру. На її базі можна вдосконалювати всі сторони особистості, враховувати її суб’єктивні потреби і наявність об’єктивних умов, які пов’язані з кадрами та матеріальною базою.
Демократизація освіти – це шанс самовизначення особистості. Саме ця ідея є головною лінією гуманізації його змісту.
Культурологічний принцип
Демократизація освіти – це виховання підростаючого покоління з урахуванням історичних традицій, їх зв’язку з культурою. Саме ця тенденція враховується при розробці оновлених навчальних програм і планів у російській системі освіти.
Культура повинна спонукати дитину до активних дій, спрямованих на саморозвиток і самовиховання. Від продуктивності та урізноманітнення діяльності дитини безпосередньо залежить результативність оволодіння ним професійної та загальнолюдської культурою.
Процес соціально-морального, загального, професійного становлення особистості тільки тоді має оптимальний характер, коли дитина є повноправним суб’єктом навчання.
Демократизація освіти – це особистісний підхід до кожного школяра, в рамках якого і діти, і вчителі шанобливо ставляться до індивідуальності інших людей.
Основа індивідуально-творчого підходу
Що являє собою сучасне російське освіта? Демократизація суспільства призвела до необхідності переходу від консервативної методики до педагогіки співробітництва. Сучасний педагог не вчить, не виховує, він стимулює бажання, формує мотиви дитини до саморозвитку, створює оптимальні умови для просування дитини за індивідуальними освітніми траєкторіями.
Умови саморозвитку
Цей процес залежить від рівня творчої спрямованості виховного та освітнього процесу. Така закономірність є базою принципу індивідуального підходу. Він передбачає мотивацію всіх видів діяльності, а також організацію самостійного просування до поставленої задачі. Завдяки такому підходу, дитина відчуває справжню радість від усвідомлення власного розвитку і зростання, досягнення кінцевого результату.
Гуманізація сучасної освіти пов’язується з впровадженням принципу професійної взаємної відповідальності. Суть його в готовності всіх учасників педагогічної діяльності приймати на себе проблеми інших людей, не піддаватися обставинам, виробляти власну стратегію, постійно вдосконалювати себе.
В даний час, коли в економічному і соціальному житті нашої країни спостерігаються масштабні перетворення, особливо актуально стоять питання, що стосуються зміни суспільного виховання. У оновленого соціуму повинні з’явитися нові якості:
- шанобливе ставлення до гідності інших людей;
- патріотичні якості.
Орієнтація на дитину
Що передбачається під цим процесом? В якості джерела психологічного розвитку виступає соціальне середовище. Формування підростаючого покоління здійснюється в рамках оволодіння рідною мовою, вивчення творів мистецтва і культури. Дитина не здатна впоратися з цим складним завданням самостійно – йому потрібна підтримка дорослих.
Навчання і виховання – основні форми спілкування, завдяки яким здійснюється спілкування школярів з оточуючими людьми. Для справжньої гуманізації, виховання має здійснюватися за допомогою супроводу (не тотального контролю) усіх видів діяльності підтримкою наставника. У завдання вчителя входить формування оптимальних умов для розвитку психологічних якостей особистості, враховуючи вікові та індивідуальні особливості кожної дитини.
Гуманізація сучасного суспільства сприяла зміні відносини у школярів, їх батьків до особистості педагога. Враховуючи, що на перший план в рамках оновленого вітчизняного змісту, вийшла педагогіка співробітництва, це повернуло повагу до педагога. Виведення індивідуальності в якості основи виховання і навчання сприяло і повернення самоповаги у педагогічних працівників.
Висновок
Складність освітнього і виховного процесу полягає в тому, що він займає в житті кожної людини значне місце, але не дає миттєвого результату після його закінчення. Результатом є подальша діяльність і поведінка людини в умовах соціуму.
Саме тому неможливо здійснювати контроль безпосереднього педагогічного впливу, здійснюваного в рамках освітнього закладу. Для гідного виконання своїх професійних обов’язків вчителя повинні володіти комунікативними, лідерськими якостями. Це обов’язкова умова.
Для того щоб оцінювати рівень професійної компетентності педагогічних працівників, реалізацію ними основних принципів гуманізації був розроблений і впроваджений професійний стандарт педагога. У ньому перераховані всі параметри, за якими оцінюється діяльність учителів, вихователів, шкільного психолога.
