Характеристика і образ Актора з пєси На дні Горького твір

У п’єсі Максима Горького «На дні» є персонаж, який відіграє другорядну роль. Персонаж цей Актор п’яниця, який навіть не пам’ятає свого імені. Актор всім розповідає про те, що колись він грав на сцені і навіть намагається цитувати відомі твори. Справжнього імені невідомо, тому що Актор його не пам’ятає із-за того що постійно п’є.

Актор говорить про те, що коли він виступав, його сценічний псевдонім був Цвіркунів-Заволзький і він дуже б хотів повернутися до того життя. Живе Актор в нічліжці, в якій крім нього живе ще багато людей, яких в цьому житті спіткали невдачі. Живуть вони бідно, в нічліжці постійно відбуваються скандали і змінюються люди.

В нічліжку потрапляє Цибулі і намагається всіляко обнадіяти жителів даного закладу. Акторові Лука розповідає про те, що існує безкоштовна клініка для пияків, де йому можуть допомогти вилікувати. Актор навіть намагається згадати якісь цитати, але його розум занадто затуманений алкоголем. Актор вирішує все ж спробувати зміниться і намагається не пити, щоб пізніше відправиться в лікарню.

Лука обнадіює Актора, кажучи, що той, зможе жити, як раніше і знову виступати. Актора переповнює надія і він намагається накопичити грошей для того, щоб дістатися до цього міста де знаходиться лікарня. Давши надію Акторові, Лука говорить йому про те, що він не пам’ятає, як називається те місто, але обов’язково згадає, якщо Актор не буде пити пару днів.

Лука зникає так само раптово, як і з’явився, забравши з собою надію на повне одужання Актора. Актор не розуміє, чому він так вчинив і теж іде. Через деякий час Актора знаходять повішеним, не витримавши відчаю, він кінчає життя самогубством. Актор не пережив того, що спочатку йому подарували надію на світле майбутнє, а потім так само різко відібрали.

Дивіться також:  Аналіз твору Горького Фома Гордєєв

Смерть Актора дуже схожа з історією, яку розповідав Лука про людину, який втратив надію знайти праведну землю. Так само як і в Актора у нього забрали віру і надію, і він не бачив сенсу свого існування.

Варіант 2

Одним з другорядних героїв твору є Актор, непомнящий свого справжнього імені і представляється під псевдонімом Сверчкова-Заволзького.

Актор спільно з іншими персонажами п’єси проживає в одному з нічліжних будинків Петербурга, зібрали за збігом життєвих обставин людей нижчого соціального стану.

Актор зображений письменником у вигляді неохайного чоловіка, важко і давно хворим на алкоголізм. У минулому чоловік був артистом, працюючи на театральних підмостках, але зараз, згадуючи своє сценічне життя, насилу декламує залишилися в пам’яті літературні цитати та вірші. Безперервне пияцтво справляє негативний вплив на пам’ять Актора, він не може згадати не лише своє ім’я, але й завчені тексти та уривки зі своїх ролей. Чоловік усвідомлює цей факт і кається у тому, що з власної волі отруїв свій організм алкоголем.

В один з вечорів у нічліжному будинку поселяється мандрівний старий по імені Лука, співчуваючий все бідним і нещасним. Лука шкодує страждає Актора і розповідає йому про існування клініки, в якій безкоштовно виліковують хворих алкоголіків, але старий не пам’ятає в якому місті розташована лікарня. Розповідь мандрівника поселяє в душі Актора надію на порятунок від недуги і можливості знову відчути насолоду від акторської гри, оскільки Лука запевняє його в отриманні щасливого шансу на повне вилікування.

Чоловік одержимий мрією розшукати місце знаходження лікарні, заради цього перестає приймати алкоголь і починає зрідка працювати з метою накопичити потрібну для поїздки суму. Живе в нічліжці картковий аферист Сатин намагається розкрити Акторові сутність Луки, який вигаданими розповідями затуманює голови нещасним людям, але Актор не хоче вірити в нездійсненність своєї мрії про нову майбутнього життя.

Дивіться також:  Аналіз розповіді Горького Мої університети

Але одного разу старий несподівано зникає з одного нічліжного будинку, а разом з його зникненням віра в світле майбутнє у Актора згасає. Чоловік починає розуміти, що всі розповіді старця були лише фантастичним вимислом.

Не витримавши страшного розчарування і втративши ледь з’явився сенс життя, Актор вирішує здійснити самогубство, через кілька днів сусіди по нічліжці знаходять його повішеним.

Письменник проводить паралель між долею Актора і однієї з історій, розказаних Лукою мешканцям нічліжки, в якій описувався людина, що втратив надію на пошуки праведної землі і сенс свого подальшого існування.

Твір Актор в п’єсі Гіркого На дні

П’єса А. М. Горького «На дні» була написана в 1902 році. Постановка п’єси була дозволена тільки в одному театрі – МХТ. Незважаючи на це, п’єса мала величезний успіх.

Всі діяння, описане у творі, відбувається в одній з петербурзьких нічліжок. Мешканці цього пристанища являють собою людей з найнижчого соціуму. Тут проживають пліч-о-пліч алкоголіки, повії, злодії і карткові шулери. В основній масі це ті, кому просто нікуди більше податися. Хтось із них живе з думкою про те, що в його житті ще можливо щось змінити в кращу сторону. А хтось вже давно опустив руки і пливе за течією».

Одним з другорядних персонажів п’єси є Актор. Він, згадуючи своє минуле життя, розповідає, що працював в театрі і навіть зіграв колись роль могильника в п’єсі «Гамлет». Намагається згадувати якісь вірші і цитати, але пам’ять його весь час підводить. Він пам’ятає свій сценічний псевдонім, але ніяк не може згадати своє справжнє ім’я. Актор – людина опустився, сильно питущий, ніде не працює. Він давно перестав чинити опір обставинам, який привів його в нічліжку. Гроші для випивки він випрошує в іншого мешканця нічліжки – злодія Васьки Попелу.

Дивіться також:  Дядьки в повісті Дитинство Горького твір

Але ось з’являється нова дійова особа – мандрівний старий Лука. Він спокійний і розважливий. Спілкуючись з населяють нічліжку людьми, він намагається не тільки примирити їх між собою. Кожному він хоче подарувати надію на краще майбутнє. Не всі слухають його промову. Акторові він розповідає про те, що хвороба алкоголізм виліковна. І, нібито є навіть безкоштовна лікарня, в якій можуть безкоштовно вилікувати від цієї недуги. От тільки місто, де знаходиться ця лікарня, Цибулі нібито забув.

Сатин, картковий шулер, не вірить в розповіді Луки . І артиста закликає не вірити. Чи була насправді така лікарня чи ні, Актор ухопився за думку про лікування, як за соломинку. Людина стала жити мрією про те, що він вилікується і почне жити по-новому. Він навіть став відкладати гроші для поїздки в заповітний місто з безкоштовної лікарні для алкоголіків. Але в нічліжці сталася бійка. Мандрівник Лука зник так само раптово, як і з’явився.

Артист, підтримуваний Лукою, став втрачати впевненість у світлому й радісному майбутньому. А «дно» продовжувало затягувати його все більше. Не впоравшись з ситуацією, Актор звів рахунки з життям.