Михайло Булгаков – найтоншої душі письменник свого часу. Філософію власного життя він підніс для читачів у своїх творах. І лише людина, яка відчуває межу між матеріальним і духовним світом, зможе повною мірою осягнути сенс всього написаного.
Головна особливість роману – це наявність фантастичних героїв, які несуть собою філософський підтекст.
Одним з таких героїв є кіт Бегемот – перевертень в образі звичайного, жирного кота, що полягає в клані Воланда. Образ Бегемота – це злиття чорного і білого, добра і зла, адже він частина творіння Бога, але в той же час демон, поручик сатани.
У романі цього персонажа ми бачимо з інтелігентними манерами та здатністю філософствувати на всілякі теми. Однак гріховна сутність нікуди не дівається, тому він часто агресивний, злий, а також, любить шахрайство.
Перше знайомство з котом – участь його в гонитві за Воландом, проездка на трамваї, розпивання горілки і заїдання маринованим огірком. Саме ці події роблять образ колоритним, дають можливість читачеві поміркувати над піднесеними промовами цього створення.
На балу у сатани кіт одягається досить вишукано: фрачний костюм, але без штанів, краватка, жіночий бінокль. Автор через одяг, почуття, образи оживляє своїх героїв і з допомогою алегорій протиставляє їх сучасному на той момент суспільству.
У той же час, безпосередність і ненав’язливість присутні в образі кота: нерідко його називають блазнем гороховим або дурнем. Адже одноманітність це не для нього, він не сидить на місці, тому часто потрапляє в неприємні історії.
До подібного персонажа відмінно підходить порівняння “невгамовний”, але нахабний тип.
Безперечно, знайомство з даним персонажем викликає у читачів невимушену усмішку, проте не так все просто, і лише справжні обличчя персонажів, їхні вчинки в пікових ситуаціях показують, хто є хто.
Адже головна мета роману показати, що найголовніше – людяність і любов у житті кожної людини. Фантастичні перевертні відіграють одну з головних ролей в романі, і показують величезну різницю між дійсністю і міражем, добром і злом.
Твір про кота Бегемота з цитатами
Роман Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» – це одне з ключових творів ХХ століття. Велику популярність він отримав, в першу чергу, із-за своїх персонажів, одним з яких є Бегемот.
Згадаймо перше поява Бегемота: «…третім у цій компанії опинився невідомо звідки взявся кіт, величезний, як кабан, чорний, як сажа або грач, і з відчайдушними кавалерійськими вусами». Отже, Бегемот – це величезних розмірів перевертень. Велику частину часу він з’являється в романі у вигляді гігантського чорного кота з характерними вусами, іноді – це маленького росту повний чоловік з обличчям, зовні сильно змахує на котячу морду. Незважаючи на свій тваринний вигляд, Бегемот поводиться цілком по-людськи: він розмовляє, ходить на задніх лапах, намагається оплатити проїзд на трамваї, використовує столові прилади, лагодить примус і навіть вживає горілку і спирт.
Основне призначення Бегемота – розважати Воланда. Він жартівник, не відмовляється інколи і попустувати на публіці, як, наприклад, на сеансі чорної магії, коли він відриває голову ведучому і потім повертає її назад. Він не завжди чесний, намагається постійно зшахраювати, загалом, веде себе не як кіт, а як людина. Саме цим персонажем Булгаков показує більшість людей – він бачить їх шахраями і зіпсованими людьми. Ніщо не може перешкодити Бегемотові розважатися – ні поранення Гелли на Балі Сатани, ні напад чекістів, на якому він прикидається мертвим і потім тікає. У той же час Булгаков знімає з допомогою пустотливого кота всю напруженість деяких моментів, пов’язаних з життєвими питаннями. І все ж витівки кота призведуть до значних наслідків – після зникнення знаменитої трійці люди оголосять полювання на всіх чорних котів. Їх знищать близько сотні, перш ніж все стихне.
З кожною сторінкою Бегемот стає все більш зрозумілим читачеві. Він не такий простий, яким здавався спочатку. Він серйозно ставиться до доручень Князя Темряви, а його витівки – це лише спосіб покарати людей, які вчинили ті чи інші проступки. Лише серед своїх справжніх друзів і соратників Бегемот – справжній: цікавий оповідач, азартний гравець, хороший друг, вірний слуго і вірний союзник. Так, на Балу він ближче за всіх виявився до Маргарити, і, виявляючи доброзичливість, намагався її підтримати.
Примітно те, яким перед нами представив Булгаков кота-перевертня в самому кінці – в ночі він перетворився в юного демона, «кращого блазня, який існував коли-небудь у світі».
