Серед головних героїв в «Слово о полку Ігоревім» можна виділити самого Ігоря та його брата Всеволода. Однак, не можна не приділити належної уваги і фігурі їх ще одного, найстаршого брата — Святослава.
Святославу у творі шістдесят років, автор говорить про його сивині і властивих літньому віку слабкостях. Сам Святослав місцями говорить про себе, як про слабкому орлі, який все ще може воювати.
Головними характеристиками Святослава є патріотизм і велика любов до своїх братів. У «Слові» ж його промови можна сприйняти трохи неправильно, бо автор говорить про Святослава, як про батька Ігоря і Всеволода, однак у реальності ж вони були братами, а батьківська любов у творі може пояснюватися тим, що Святослав був мудрим і старшим з братів, а тому і відповідальність за них брав на себе, як ніби він їх батько.
Автор також називає Святослава великим князем, однак у дійсності все велич його полягало лише в тому, що він правил столицею міст руських — Києвом. Плюс до всього, свій вплив і владу він поділяв з Рюриком, з якими уклав договір, завдяки якому Київська Русь справді жила спокійним життям досить довго, однак це не применшувало того, що Святослав був досить слабким князем, у порівнянні з іншими київськими правителями.
Не варто правда і применшувати заслуги Святослава: він зупинив набіги половців на села і селища на Русі, змусив ворогів боятися себе і своєї армії, а якщо потрапляли до нього в руки половці, то він нікого не щадив, так говорить автор.
Ігор і Всеволод руйнують цю стіну страху половців перед російським народом своєю поразкою, про якому Святослав дуже сильно горює, адже він так довго воював з половцями і домагався того, щоб Русь була в тиші. З іншого боку, він сильно захоплюється відважністю, хоробрістю і мужністю своїх братів-синів, які вирішили піти в похід проти половців. Але результат видався настільки плачевний, що Святослава поглинають роздуми про майбутнє Русі, адже тепер половці, які вважали Святослава мало не непереможним, здолали його близьких князів, а значить, можуть здолати і всіх російських бійців.
Образ Святослава суперечливий, як і будь-який образ великого історичного діяча, в особливості, правителя. Але своїм успіхом з половцями і укладенням мирного життя на Русі на деякий час Святослав заслужив своє почесне місце у творі «Слово о полку Ігоревім».
Варіант 2
«Слово о полку Ігоревім» – глибокий твір, повне умілих і патріотичних описів подій історично важливих для Росії. Ця книга притягує, читаючи знову і знову можна помітити нові незвичайні деталі. Автор наділив твір мудрістю і високою духовністю, завдяки чому «Слово о полку Ігоревім» стоїть на ряду з найвідомішими роботами великих авторів.
Святослав Всеволодович – славетний князь Києва, мудрий і умиротворений. Стан речей в країні його сильно зачіпає, адже Святослав мислить старими принципами, він благочестивий, не терпить брехні. Все навколо здається неправильним, князь осягає велике розчарування від того, що діється у її власній державі, але знаходить правильний шлях вирішення різного роду проблем.
На момент подій, вік Святослава позначається як приблизно 60 років. За текстом його іменують як батька Всеволода і Ігоря, але насправді вони братися, а князь лише ставиться до них з батьківською любов’ю. На жаль, Ігор не послухав Святослава, піддавши Русь небезпеки. Хоч і проблема досить значна, Святослав не тримає зла на непослушника, адже мудрець переконаний, що звинувачувати когось у важкі часи – собі дорожче. Так, його брати, молоді і дурні, бажали слави, хотіли показати себе воїнами, але зараз це вже не мало значення, адже тепер Святослав закликає народ боротися.
Князь був спокійний, він залишив після себе спокій і мир. Незважаючи на це, його дуже хвилювала доля його країни, адже противники вважали, що, перемігши синів Святослава, вони перемогли і батька. Зробити країну свого правління безпечним і наставити на шлях подальшого розвитку в позитивному ключі було його головне метою, тому мудрець пропонує руським князям організувати союз, обгрунтовуючи це тим, що так вони будуть мати набагато більший вплив і сила, перед якою не встоїть жоден ворог. Князь впевнений в тому, що управління державою спочатку має замислюватися про народ, потім – про себе. Зробити країну свого правління безпечним і наставити на шлях подальшого розвитку в позитивному ключі ставилося як головне завдання.
На жаль, Святослав не був вислуханий. Всі шукають вигоду, а не війну. Князю залишається тільки сумувати, в силу втрат і втраченого часу.
Автор використовує образ Святослава як прототип могутнього і мудрого правителя Русі. «Золоте слово» мудреця можна назвати епіцентром всього твору. Він грізний і мудрий, символізуючи цим ідеал правителя Російської Землі.
Твір Характеристика і образ Князя Святослава
Святослав Всеволодович був сином київського князя Всеволода Ольговича. Головні герої «Слова о полку Ігоревім», Ігор і Всеволод – двоюрідні брати, а не діти князя, як зазначено в літописі. Він вважається батьком для своїх племінників тільки по ієрархії князів. Святослав представлений в «Слові» як великий правитель старшого на Русі міста – Києва.
Віщий сон представляє його як провидця і додає містичний відтінок в княжий образ. Приснилося Святославу, що над ним тріснула балка в стелі, його готують до поховання, а сини – соколи, полетіли, їх зловили і підрізали крила (захопили в полон). Тут показані трагічні моменти з його життя. Але він не здається, а робить все можливе для порятунку «соколів», доводячи стійкість і мужність, властива його натурі – тримає промову перед іншими князями для об’єднання сил. Це основний позитивний герой, «золоте слово» якого стало одним з найвідоміших висловів про Київській Русі. Він вважається одним з найбільш мудрих і справедливих правителів свого часу, який намагався переконати інших князів про важливість єднання земель і силі тримаються разом.
Особисті якості Святослава описані в позитивному ключі. Князю приблизно 60 років під час подій, описаних у творі, де він описаний як старець «з срібними сивиною». Він володіє великим військовим досвідом, бився в битвах з половцями, відрізняється патріотизмом і силою духу. У книзі він порівнюється зі старим соколом, який все ж захистить своє гніздо, і птахи полетять високо. Тільки інші князі не хочуть допомогти слабкому тільки з вигляду правителю. Автором «Слова» згадується славна перемога над військом Кобяка, здобута мудрим полководцем.
Дуже важливо для читача те, як ставиться великий князь до своїх братів і до Ігоря – він любить їх батьківською любов’ю, називаючи їх «улюбленими чадами». Це показує його м’яку сторону, здатність на ніжні почуття. По відношенню ж до своїх ворогів Святослав грізний і нещадний. Він лякав половців грізним військом, не шкодуючи переможених. В політику своєї держави князь відіграв важливу роль як захисник рідної землі і носій об’єднує різні князівства ідеї. Святослава Всеволодовича називають великим, швидше за все із-за того, що він був головним серед князів, маючи в своєї влади один з головних політичних і релігійних центрів російської землі.
