Варіант 3
Денис Іванович Фонвізін – великий російський письменник. У своєму творі «Недоросток» він показав читачам узагальнений образ молодого покоління з дворянського стану 19 століття на прикладі головного героя Митрофана. Ім’я Митрофан у перекладі з грецької мови означає «схожий на матір». Герой виховується в сім’ї, в якій відносини побудовані на брехні, лестощів, грубості. Мати виховала свого сина недолугим, неосвіченою людиною. У Митрофана в житті немає ніяких цілей і прагнень, вони дуже дрібні і нікчемні. Він розпещений, грубо поводиться не тільки з прислугою, але і з батьками. Фонвізін даний спосіб не придумав. Насправді в той час в дворянських колах часто зустрічалися подібні Митрофану недоуки, які погано вчилися, нічого не робили, так проживали свої дні.
У Митрофана були домашні вчителі, які в принципі не давали йому ніяких знань. Але і прагнення до навчання у героя геть відсутня. Він дурний, наївний, мова його не розвинена і груба. Ця людина не пристосований до навколишнього життя, нічого не може робити без матері і без слуг. Основні його заняття протягом дня – поїсти, відпочити і ганяти голубів. Що ж зробило Митрофана саме таким? Звичайно, ця та система виховання, яка виходила від Простакової, матері героя. Вона занадто потурала його примх, заохочувала всі його помилки, і тим самим в результаті вийшов ось такий результат виховання. Це сліпа любов матері до своєї дитини.
Виховуючись у таких умовах, Митрофан звик, що має право голосу в сім’ї, має право грубо поводитися з оточуючими. Такій людині, як Митрофан, в житті буде дуже важко, якщо він залишиться один зі своїми проблемами. Наприкінці твору Простакова втрачає свій маєток і разом з ним втрачає і власного сина. Ось це і є плід її виховання. Даний підсумок комедії показує рівень цієї системи виховання і освіти.
На прикладі образу Митрофана Фонвізін показав одну з головних проблем в сімейному вихованні. Ця проблема і нині є актуальною. У сучасному суспільстві теж є такі розпещені діти, які ростуть в подібних умовах. Кожен повинен задуматися над тим, щоб викорінити таких недоростків, тягнуть наше суспільство назад. Думаю, що такі люди як Митрофан не знають, що таке справжнє життя і не розуміють в чому її сенс у силу свого невігластва. Мені шкода таких дітей і їх батьків. Сподіваюся, що всі батьки, прочитавши цю комедію, зрозуміють свої помилки і зможуть виховати гідного громадянина своєї країни.
