Твори Н. В. Гоголя завжди якимось дивним чином приваблюють читача. Є якась загадка в умінні письменника впливати на нас. Можливо, тому, що в його творах реальне життя переплітається з вигадкою, а простий, нехитрий побут героїв – з лякаючим, містичним, таємничим світом відьом, чортів, упирів і іншої нечистої сили. І кожен з цих світів настільки реальний, що важко буває визначити, що тут казка, а що об’єктивно існуюча дійсність.
Яскравим прикладом такого переплетення реальностей є повість Н. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом».
Не будучи головним героєм оповіді, козак Пацюк, тим не менш, відіграє в ньому важливу роль. Адже саме до нього звернувся за допомогою коваль Вакула в той момент, коли, здавалося, всі можливі варіанти вирішення його проблеми були вичерпані. Чому саме до нього? Та тому, що, як пошепки говорили на селі, він знався з нечистою силою і був трохи схожий на чорта, якого так потрібно було відшукати Вакулі.
У повісті міститься не надто багато відомостей про Пацюке. Відомо, що він колишній запорізький козак, який осів у Диканьці вже досить давно. Як і чому він тут опинився, невідомо. Зате відомо, що Пацюк займався знахарством, лікував людей, які самі приходили до нього, хоч і боялися його зв’язків з нечистою силою. Але саме із-за цих зв’язків його лікарська практика на селі була досить успішною. Вголос говорити про причетність Пацюка до нечистої сили побоювалися, щоб не розгнівати його, але всі знали, з ким дружить колишній запорожець.
Зовнішність Пацюка досить примітна. Невисокого зросту, але настільки товстий, що не міг протиснутися у двері, за що і отримав прізвисько «пузатий Пацюк». Довершували образ широченні шаровари, з-за яких майже не видно було ніг.
Однією з найяскравіших сцен у повісті є сцена поїдання Пацюком галушок, яку бачив коваль Вакула, прийшовши до нього в пошуках риса. Пацюк був настільки ледачий, що не бажав і пальцем поворухнути під час їжі. Галушки самі заскакували до нього в рот, що не тільки здивувало Вакулу, але і змусило його втратити дар мови від страху.
Я бачу філософське значення образу Пацюка в тому, що автор з його допомогою показав – не буває добра і зла у чистому вигляді. В кожній людині є і те, і інше. А іноді, щоб добро перемогло, доводиться звертатися за допомогою до нечистої сили. Хоч вона і «нечиста», але нею не варто нехтувати.
Твір про Пацюка
У своєму фантасмагоричному творі “Ніч перед Різдвом” Гоголь висміює багато людські пороки, такі як перелюбство і блудничество, боягузтво і помилкова святість, втілені в образі Дяка. Гоголь висміює і людську лінь, неробство і небажання трудитися. В образі Пацюка ці негативні риси людського характеру показані великим письменником вельми наочно й іронічно.
“Пацюками” в народі називають великих щурів. Щур – це дуже хитра і ненажерливе істота. Таким ненажерливим показаний у Гоголя і другорядний персонаж у повісті “Ніч перед різдвом”. Читач знайомиться з ним під час трапези – Пацюк з насолодою їсть галушки зі сметаною. Та так вправно і незвично їсть! До галушок він не торкається руками, а просто сидить, широко розкривши рот. Галушки самі злітають, маку гарненько в сметану і летять в рот Пацюку.
Недарма головному герою Вакулі рекомендували Пацюка, як водящую знайомство з самим чортом, або дияволом особистість. Подібна трапеза неможлива без бісовщини – явно нечистий допомагав так трапезувати Пацюку, ще більше культивуючи в ньому лінь і неробство.
Вусатий Пацюк був відчайдушним ледарем. Лінивий до останньої можливості людина навіть не хотів обтяжувати свої руки під час їжі, не хотів працювати і спав три чверті доби.
Коваль Вакула побоювався йти до Пацюку. Пацюка обходили стороною багато хто з односельців, але Вакула все ж зважився прийти до нього в надії завоювати серце примхливої красуні Оксани. Вакула дав собі слово, що він виконає бажання Оксани, навіть якщо йому доведеться зв’язатися з самим чортом. Дізнатися, як же знайти риса, Вакулі порадили у Пацюка. Цілком логічний рада – як же людина, яка більшу половину дня спить і не працює, може жити в такому достатку, як Пацюк? Тільки той, що водить дружбу з чортом. І Вакула попрямував за порадою до Пацюку, де застав його за поїданням галушок.
Проте, наскільки б коваль не був шокований таким видовищем, він все ж згадав про справу, з приводу якого прийшов до Пацюку.
Пацюку було, як зазвичай, навіть ліньки щось пояснювати непроханого гостя. Не вдаючись у тонкощі, Пацюк оголосив Вакулу, що той, у кого чорт за плечима, не варто його шукати. В мішку коваля дійсно був чорт, який потрапив туди по дурній випадковості. Так що, виходить, що Пацюк все ж чимось, та допоміг Вакулу, сказавши того справжню правду.
